Яка ж наївна наша душа...
Тягнеться до світла, якого нема...
Блукає у темряві, загубилась без вороття,
Лише десь в середині надія не згаса.
Ні! Вона аж ніяк не хоче померти,
Вона хоче і надалі жити....
Її здавлює і не пускає оце "щось",
Надія зникне, ще трохи і все.
Настане кінець, а що ж після нього?
Правильно, нічого....
Пуста оболонка вештається всюди,
Шукаючи прихисток, ідучи в нікуди...
Скляний погляд, опущені руки....
І якісь неоднозначні рухи.
Почався дощ,
Він змив напругу, але залишив за собою тугу.
Здавалось, ніби тіло ожива,
Але намарно, адже померла душа....
09.06.2018
ВИ ЧИТАЄТЕ
Темна сторона
Короткий рассказУ кожного з нас є темна сторона. Ви часом не задумувались, чому саме вона існує? І хто живе всередині наших сердець, ховаючись за посмішкою на наших обличчях? Спершу задумувалось як збірка роздумів, однак в більшості тепер тут вірші(з 8мої частини)...
