Сапфірова сукня, медòві очі, волосся чорніше за безмісячну ніч...
Сама борешся з бісами в просторі, у пекельній, тьмяній труні...
Нужбо неси! Неси в собі хоробрість вівцì...
Там, де ти плекала вітер на сирій самоті
Там, де немає спокою, де б'ється метал у тобі
З порохом змішалися всі твòї чуття,
Босоніж відчуваєш форми хаотичного скла...
Надриви голосу, суперечності, у думках війна...
Так, ти хоробра, як маленьке ягня.
Тремтиш від порухів чужих тобі людей,
Хотіла б бути вовком, та боялася мечей...
Чи змиються твої сум та сльози, прогулянкою під дощем?
Коли ти стала такою, якою клялась не бути живцем?
Ти розбивала, раз за разом, об стіни зеркальце старе,
Воно служило пам'яттю, що все не так, як є,
Ти будувала повітряні замки, молилась, що все мине
Та такому ніколи не бути, ти усе це знаєш, але...
Твоя надія в тобі палає, твоя мрія в тобі живе,
Підведись, ягня мале, не тремти, твоя душа вовчу шкуру вдягнè...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Темна сторона
Cerita PendekУ кожного з нас є темна сторона. Ви часом не задумувались, чому саме вона існує? І хто живе всередині наших сердець, ховаючись за посмішкою на наших обличчях? Спершу задумувалось як збірка роздумів, однак в більшості тепер тут вірші(з 8мої частини)...
