Залишусь до завтра | Найкраща помилка 2

Глава 11

Я підбігла до Лукаса, однією рукою зловилася за куртку а іншою повернула його лице в свою сторону, хаотично шукаючи по обличчю сліди синців чи кров. Хлопець дуже здивувася.
-Єва?
-Так, з тобою все добре, він не був тут-ледь промовила тому що після пробіжки дуже важко дихала.
-Вега?Був.
-Що? Але як?
-Ти хвилювалася за нього і за те щоб він не накоїв дурниць чи.... за мене?-в нього на лиці з'явилася ухмилка.
-Лукас, питанням на питання не відповідають.
-Цікаві слова- я кинула на нього погляд, очікуючи відповіді, а він закотив очі і заговорив -Я був на практиці, приїхав його вже не було але почув, як першокурсниці шепталися що він просидів тут близьк 40хв - усміхаючись сказав він, здавалося, що ця ситуація його смішить.
-Це добре. Ти давно тут?
-Хвилин 5. Що ти йому сказала, що він приїхав по мене-крізь посмішку додав він.
- Нічого такого, що ми провели вечір за спілкуванням, а потім ти привіз мене додому- я зрозуміла що досі тримаю руку на його курточці.
-Ну зовсім нічого такого...в мене би від такої розповіді моєї дівчини точно би дах поїхав-Лукас прослідкував як я забрала з його куртки руку і сховала в кишеню.
-Не бійся, тобі нічого не загрожує він полетів в Угоршину.
-Єва я і не боявся. А нащо в Угорщину?-хлопець виглядав задуманим.
-До тата, виникли деякі проблеми.
-Ти не хотіла з ним?Побачила б Європу?
Мені стало не по собі, мені ж навіть не пропонували.
-Ні, в мене багато справ тут, а там я йому буду тільки заважати.
-Добре то допит закінчено? Може підемо в тепле кафе я зроблю тобі твій любимий гарячий шоколад?-з посмішкою запитав Лукас.
-З кусочком наполеону?-уточнила я.
-Так, пішли.
Він поклав руку мені на плече і ми разом зайшли в кафе, зара потрібно було відволіктися від думок про Марка і нашу сварку.
Я і Лукас сиділи балакали в основному про універ та психологію, як виявилося у нас багато спільного, він рідко коли вставав щоб віднести замовлення тим не частим клієнтам які приходили в кафе, час наближався до вечора. В комппнії з ним він просто летів з швидкістю світла, аж ось від розмови мене відволік звук СМС, що прийшло на мій телефон, його зміст поставив мене в ступор.
Мей: «Вега з тобою?».