Залишусь до завтра | Найкраща помилка 2

Глава 17

Єва

Все ідеально, Марк тут, ми помирилися і вже нічого не зіпсує наші відносини.
Дзвінок телефону Крістіана витягнув мене з думок, брат помінявся в обличчі і глянув на Лео, який помітно напружився, знову напевно їхні бандитські штучки. Кріс поклав слухавку і підійшов до мене, я бачила як його очі бігали, не то від суму не то від страху.
-Єва...
Все тіло напружилося і знову цей присмак гіркоти у роті прямо на кінчику язика, серце пришвидшує свій ритм без видимої причини, підсвідомо я розумію, що щось не так, я це називаю «погане передчуття».
-Дзвонив Мур, Вега потрапив в аварію на свому авто, він врізався у вантажівку.
Перше потемніння в очах, різкий шум у вухах, серце так сильно б'ється ніби вискочить на зовні, важкими ударами воно тисне на шлунок і від стресу починає нудити наче ось ось вирву. Приходить розуміння слів брата і мене наче холодною водою облили, я жадно хапаюся за можливість вдихнути але в кімнаті зовсім немає повітря.
-Що?-заледве видавлюю з себе дві букви.
-Він живий?-зіскає з місця Лео.
-Так у важкому стані, його везуть у лікарню Толідо, ми їдемо туди збирайтеся.
Я оділа, що перше потрапило під руку, в такі моменти немає змоги думати про свій зовнішній вигляд і чи буде тобі тепло, ти наче в якомусь трансі. Ми сіли в авто і поїхали у лікарню, атмосфера в машині була надто напруженою.
Вже біля будівлі я побачила друзів Марка, мами і сестри ще не було.
-Ми чекали вас-спокійно промовив Ділан.
-Де він? Як він?-в паніці я підбігла до нього.
З моїх очей невпинно текли сльози.
-Єва він в реанімації, його оперують-додав Мей.
-Чого ми тут йдемо туди-знову крізь сльози благала я.
-Нас не впустять в операційну-вже на видиху відповів Раян.
-Мені байдуже я буду сидіти там і чекати, що скаже лікар.

Пройшло близько чотирьох годин з того часу як ми приїхали, до нас приєдналася Агата і Софія з останньою ми сиділи поруч, вона поклала голову мені на коліна і безшумно плакала, а я не могла її втішити бо робила теж саме.
З операційної показався лікар, його обличчя було не дуже радісни, що нікого не втішило, в середині все наче завмерло. Він зупинився перед нами і заговорив щоб всі почули:
-Він живий але у нього дуже серцозна травма голови, зламана рука і два ребра та маса гематом. Хлопець дуже сильний, з такими травмами мало хто виживає але він тримався за останню можливість і на операційному столі помагав нам витягти себе з того світу, серце б'ється стабільно і тиск в нормі. Ми переводимо його в інтенсивну терапію, щоб постійно тримати під наглядом, він не впав в кому і нам не прийшлося вводити його штучно у цей стан. Мабуть від відчував, яка група підтримки тут зібралася- лікар намагався по доброму усміхнутися-Але сьогодні ви не зможете його відвідати, дайте містеру Вега відпочити. Всі прийоми завтра.