Найперше відчуття, коли гострий кінець дерев'яного списа проштрикнув його груди, було здивування. Це було його першим відчуттям. Та непідкорна лють, неконтрольовані рухи, все це минуло. Цей спис одночасно став порятунком і смертю. Повітря в легені надходило через раз, дихати ставало дедалі важче. Болі він майже не відчував, його тіло почало німіти. Крізь розмиту плівку, Галлі бачив силуети інших, що стали довколо мертвого Чака. Крізь тишу у вухах, він чув пронизливий крик Томаса, але йому здалося, що то був ледь чутний шепіт. З очей повільно стікали сльози. Не від усвідомлення того, що він помирає, ні, від того, що він вбив Чака. Йому завжди здавалося, що якщо він і вб'є колись людину, це буде хтось із "ПЕКЛА", а не його друг. Він відмотав би час назад, якби так було можна, і зупинив би себе, ще в тому клятому Глейді.
Навколо все завмерло, не було чутно нічого. Він зусередив всі сили на те, щоб ще хоч раз глянути на Чака, який так безстрашно захистив Томаса.
Перед тим як свідомість покинула його, він побачив тіні, що були так делеко і близько водночас.
Прокинувшись, Галлі не міг зрозуміти де він, і що відбувається. Хіба він не мав померти? Чи він вже помер? Голова та груди страшенно боліли, очі не могли зусередитися на чомусь. В приміщенні (а може й на вулиці, хто знає де він?) було дуже яскраво, тому очі весь час мружилися. Хлопець ледь міг рухатися. Коли очі звикли до світла, він побачив, що знаходиться у якійсь кімнаті. Його груди щільно забинтовані, з руки стерчись голка з прозорою, гнучкою трубкою, що була приєднана до крапельниці з прозорою рідиною. Двері в кімнату зі скрипом відчинилися. Першою зайшла жінка, років сорока, на ній був білий халат та гумові рукавички, слідом зайшла дівчина, на вигляд їй було не більше дев'ятнадцяти. Вона була вдягнена у сапфіро-синю майку заправлену у штани кольору хакі, що трималися на чорному шкіряному ремені, та чорні чоботи. Хоч дівчина й виглядала молодою, її погляд був достатньо дорослий та серйозний, щоб зрозуміти, що дівчина через багато чого пройшла за своє життя. Вона підійшла до хлопця
- Як добре, що ти прокинувся. - сказала вона доволі приємним голосом - Ми вже думали ти помреш
- Де я? - тихо спитав Галлі хриплим голосом
- На нашій базі в передмісті, та ти навряд чи знаєш хоч про щось, тому замовкни і набирайся сил. - мовила дівчина спостерігаючи за жінкою
ВИ ЧИТАЄТЕ
Нове життя
FanfictionГаллі смертельно поранений, і, можливо, це чудо, що його вчасно знайшли. Він думав, що помре і ця думка його аж ніяк не лякала. Та все склалось інакше, і життя подарувало йому другий шанс. Він зустрічає дівчину і закохується. Його життя стає іншим...
