***
В середині була метушня. Багато людей в формі ходили туди-сюди коридорами. Також вели людей в наручниках, а деякі з них навіть починали пручатись. Не краще місце для відпочинку, правда ж?
Я почала бігати очима в пошуках знайомого обличчя, але його тут не було. Я підійшла до чогось по типу «ресепшену». Там сидів чоловік, також в формі. Світловолосий, з густими світлими бровами, та газетою в руках.
-кхм, кхм. - я демонстративно прокашлялась, про-те чоловік й бровою не повів. Мене це трохи роздратувало, але я тримала себе в руках.
-вибачте, не підкажете де кабінет Алана Блумгейта?
Чоловік повільно підняв лице, й зневажливо закотив очі, після чого відклав газету й врешті відповів:
З якою ціллю ви цікавитесь? Алан - зайнята людина, заважати йому дурними питаннями не варто.
-я його знайома, просив мене підійти сьогодні. Нове місто для мене, хто ж як не поліцейський знатиме його краще за всіх? - що-що, а вигадувати легенди - я вміла. Тим більше промовляти їх з серйозним лицем та тоном - мені теж було не важко.
Пронизавши мене суворим поглядом світловолосий поглянув на свою газету й буркнув щось собі під ніс.
Чоловік:
Йдіть на третій поверх, потім коридором на право, перші двері з ліва. Сподіваюсь не заблукаєте. В будь-якому випадку всі двері мають таблички з підписами.
-щиро дякую, пане. - я знову брехливо всміхнулась, але цього разу не стала чекати відповіді, а побігла до ліфту.
***
Відкривши двері кабінету я помітила чорнявого чоловіка який повільно попивав свою каву, й говорив з кимось по телефону. Помітивши мене він одразу посуворішав та все ж закінчив виклик.
Алан:
Панночко, ви когось шукаєте?
-Алан Блумгейт, велика честь бачити вас в живу. - я без запрошення сіла на стільчик поряд з ним. - дякую, кави не буду. Я до вас по справі.
Чоловік збенетежено сидів й вдивлявся в мене.
Алан:
Чомусь мені знайомий ваш голос.. ми з вами не мали справи раніше?
-якщо я вам відповім, ви мені допоможете? - я рішуче дивилася йому в очі, не відводячи погляду.
Алан:
Ви смілива пані. - він піднявся з стільчика та щільно зачинив двері. - що ж, я уважно вас слухаю. - він знову вмостив свій зад у крісло перед комп'ютером.
ВИ ЧИТАЄТЕ
В пошуках хакера
عشوائيДівчина з не найкращою репутацією в межах Дасквуду, по імені т/і намагається відшукати свого «друга» не знаючи навіть як він виглядає. Продовження детективної історії «Duskwood» так, як хотілось би мені) Важливо!!! Я не сподіваюсь на купу переглядів...
