Швидка трансміграція. Частина 2 (Записи Гравців та Хостів)

4.181

У цій команді, окрім Дейзі, було п'ятеро спеціальних агентів. Кожен з них мав великий досвід.

Дейзі була єдиною хто його не мав. Вона виявилася тягарем для команди. Ось чому інші її не любили.

Дейзі гадки не мала, що ця команда спеціальних агентів вже зрадила країну і насправді йшли за Вовком і Фенікс. Коли вони знайшли Есенцію, то використали її самі. Усі п'ятеро успішно пробудили особливі здібності та створили власну базу.

Після все більше людей заражалися і країна повністю розвалилася. Вона виявилася роздробленою на окремі незалежні табори, які продовжували боротися із зомбі.

Отримавши Есенцію, команда вбила Дейзі та кинула її в натовп монстрів. Та була миттєво розірвана, не маючи навіть шансу стати зомбі.

Добре. Ця маленька дівчинка навіть не могла вважатися підтримкою головної жінки. Вона могла бути лише гарматним м'ясом. Абсолютно нікчемним гарматним м'ясом.

Як підозрювала Нін Шу, Вовк та Фенікс були головними чоловіком та жінкою. Коли інші з групи володіли вельми пересічною зовнішністю, Вовк і Фенікс сильно вирізнялися своєю красою. Чоловік був гарним та високим, жінка – красивою та відстороненою.

Побажання хоста:

[1. Вижити у цьому світі апокаліпсису.

2. Віддати Есенцію країні, не дозволити Фенікс і Вовку отримати її.]

Нін Шу подивилася на ці два завдання та відчула, що порівняно з попередніми вони були, як мінімум, не легшими. Неможливо було описати, як важко боротися із головними персонажами світу.

Нін Шу знала, чому хост хотіла віддати Есенцію країні. Власне, вона не дуже дбала про націю. Просто хотіла допомогти старшому командиру відділу спецслужб. Він її виростив і навчив всьому, що вона знала. Дейзі наполегливо працювала, щоб виконати цю місію і відплатити старшому командиру за все, що той для неї зробив.

Ця маленька дівчинка була досить наївною та дурною. Вона навіть не зрозуміла, що сталося із групою.

Оригінальна сюжетна лінія не говорила що трапилося з людиною, відповідальною за падіння світу. Група просто знайшла Есенцію у кімнаті.

Нін Шу хотіла плакати. Мамо, цей світ надто небезпечний! Не лише зомбі, її товариші по команді теж хотіли її вбити!

- Гей, час вставати. Ти не можеш спати цілий день.

Нін Шу відчула легкий тичок. Коли вона розплющила очі побачила, що вже світало. Нін Шу подивилася на того, хто її розбудив. Кодове ім'ям цієї людини - «Павук». Він був експертом у всіх видах вогнепальної зброї. Нині Павук виглядав дуже роздратованим.

- Ти спеціальний агент, але не маєш навіть елементарного почуття пильності під час сну. Таку непотрібну людину краще просто віддати зомбі.

Нін Шу не відповіла та з ніяковим поглядом на обличчі, просто пішла за Павуком до групи. Сьогодні вони знову їли печиво. Нін Шу більше не ламалася і з'їла все, не залишивши жодної крихти, бо була дуже голодна.