Швидка трансміграція. Частина 2 (Записи Гравців та Хостів)

4.203

Шкільний лікар зумів знайти житло буквально після простої прогулянки. 

Вона подивилася на ключ, який той тримав у руці. 

- Дядю, я вже знайшла місце для проживання. Головнокомандувач сказав, що допоможе мені з цим. 

Головнокомандувач був схожий на батька хоста, тож він викликав довіру. Нін Шу інстинктивно почувала себе ближче до нього. 

Почувши це, лікар підняв брови і подивився на літнього головнокомандувача: 

- Ви знайшли місце для цієї дівчини? 

І швидко, перш ніж головнокомандувач встиг відповісти, сказав Нін Шу: 

- Це ключ від кімнати найвищого класу. 

Вона кліпнула, потім відповіла: 

- Дякую, дядю. 

Головнокомандувач поплескав по її плечу: 

- Оскільки у тебе є компаньйон, то ти можеш просто піти з ним. Хоча я високопосадовець на цій базі, мені справді не хотілося б використовувати свої зв'язки для особистих справ. Світ апокаліпсису дуже суворий, добре, що на когось можна покластися. 

Сказавши це, він склав руки за спину і пішов. 

Нін Шу напружено обернулася і ніяково сказала: 

- Головнокомандувач має почуття гумору. 

Лікар стиснув ключ у кулаку, потім глянув на неї і посміхнувся. 

– Безнадійно. 

Нін Шу незграбно пішла за ним, поки не дісталася нового будинку. Це місце справді вражало. 

- Дядю, ах, як ви отримали цю кімнату? - запитала Нін Шу. 

Дядько відчинив двері, а потім глянув на неї: 

- Ти справді хочеш знати? 

У голові Нін Шу з'явилися сцени вбивства та шантажу. Такі речі були надзвичайно поширені у світі апокаліпсису. Нині всі розмовляли мовою сили. 

Поки Нін Шу і дядько розмовляли, двері поряд з ними відчинилися, і з них вийшла жінка. Вони були приголомшені побачивши один одного. 

Нін Шу була вражена вмінням дядька складати плани, він навіть кімнату вибрав поряд із головною жінкою. Тим часом Фенікс була шокована тим, що дві людини нижчого класу без особливих здібностей змогли отримати тут кімнату. 

Фенікс оцінила Нін Шу і шкільного лікаря поглядом: 

- Чому ви тут, люди? 

Нін Шу знизала плечима. Вона також не знала. Коли вона побачила, що Фенікс виглядала так, ніби проковтнула муху, то відчула пригнічення. Чому їм не дозволено тут бути? Фенікс поводилась так, наче вони тут тільки забруднювали повітря. 

Лікар байдуже глянув на Фенікс, потім потягнув Нін Шу до кімнати за лікоть. Двері зачинилися. Фенікс, яка залишилася зовні, була в люті. 

Вони були просто нижчими людьми, які навіть не мали здібностей! Цей чоловік з самого початку не дивився на неї. І навіть після того, як вона пробудила особливі здібності, він все одно не звертав на неї уваги. 

Проста істина полягала в тому, що спроби Фенікс зачарувати лікаря були безуспішними і це її обурювало. 

Чому ти не впав переді мною? Яке право ти маєш мене ігнорувати!? 

Нін Шу оцінила поглядом кімнату. До апокаліпсису така кімната могла вважатися звичайною. Не дуже велика, у кращому випадку її площа дорівнювала сімдесяти, або вісімдесяти метрів. Однак, за нинішніх умов, ця кімната була дуже гарною і могла вважатися розкішною резиденцією. 

Зрештою, табір мав утримувати величезну кількість людей. Той факт, що вони змогли дістати собі навіть таку кімнату, велика удача. 

Нін Шу стало ще цікавіше, як дядько її отримав. 

- Я пішов приймати душ, - сказав їй шкільний лікар. Потім він трохи нахилився і увійшов до ванної кімнати. Висота дверного отвору була невеликою, тому лікарю доводилося щоразу нахилятися.