20 Ч. Мій хлопець!

16 1 0
                                    

Яги запропонував і йому сісти поряд з ним. Йому нічого було робити, як сісти поряд.
– Ти почуваєшся жахливо... Розкажи, що сталося? - 💛.
– У мене все чудово, з чого ти взяв, що у мене, щось сталося?- 🖤.
– Не бреши! - 💛.
– Так, сталося! І що? Тобі яке діло? У тебе є дівчина! З нею і розмовляй, мені і без тебе краще...!- 🖤.
– Е? Що? Дівчина? Так ти іза неї такий? Ми вчора з нею розійшлися.- сказав впевненіше та продовжив – Я дещо важливе для себе зрозумів. Якщо мені хтось і подобається, то тільки ти! 
Гумка не повірив своїм вухам, підняв голову. Яги обережно за талію притягнув до себе. 
Вони зіткнулися поглядами.
Шота не міг стримувати свої позитивні емоції, як би не намагався.
*Це не можливо! Це брехня! Це сон... Так, просто кошмар, що зараз я прокинувся!*- 🖤.
– С тобою все гаразд? Ти раптом застиг.- 💛.
Його голос швидко витягнув Айзаву з власних думок.
– Нам треба піти до UA. Там тебе точно вилікують...- суворо і грубо здалося для Яги, слова друга. 
Він обережно допоміг Тошинорі встати. Вони дійшли до Академії, потім пішли напряму до спеціально місця де лікують поранених після бою учнів, або просто до медпункту.
Я допоміг йому лягти.
***
– Ще досі болить?- спитав чорноволосий дивлячись на забинтоване  коліно.
– Так, але мені ще боляче думати про те, що ти кидаєш мене, ти нічого про це не сказав...
Айзава вже збирався йти, щоб той не бачив, його в поганому стані.
– Стій, зупинися! Ти мені так і не відповів!- намагався зупинити Яги.
*Якщо я не скажу йому зараз, то пізніше про це пошкодую...*- розвернувся і підійшов до нього, сів на край ліжка. 
– Ти кажеш зараз серйозно?- 🖤.
– Абсолютно серйозно! Якщо, по-справжньому кохаєш, то поцілуй мене...!- 💛.
Спочатку Шота хотів відмовитися, але набравшись рішучості, він все-таки поцілував, але лише в щічку.
– Ммм... Шота.- 💛.
– Що?- 🖤.
*Що з ним?*- 🖤.
– Я такий щасливий!
Від радості, Яги хотів обіймати Гумку, але випадково поворохнувши ногу, він за шипів від болі.
– Краще не напружуйся. Побачимося пізніше...- 🖤.
– Я думав, ти залишишся зі мною, поки я теж не зможу піти...- 💛.
– Ну... добре...!- 🖤.
– Дякую 😄!- 💛.
Тоши усміхнувся, від чого Айзава теж йому усміхнувся.

 

"Молоде кохання"Where stories live. Discover now