"Молоде кохання"

13 Ч. Серйозна заборона

З тими думками вимкнув музику, сховав блокнот, ручку та пішов додому.
Дома мене вже зустріла мати.
– Привіт, ти де був? Я хвилювалася.
– Привіт, пробач, я забув тобі сказати, що пішов прогулятися на одинці.- 🖤.
Мати відчула, що щось не те.
– Все добре у вас з друзями?
– Так, все гаразд.- 🖤.
– Ти виглядаєш засмученим і схвильованим. Щось сталося?- стурбовано спитала.
– Ні! Все добре, правда.- 🖤.
– Шота, не бреши мені! Я все помічаю і бачу!- розлючено сказала вона.
– Так, ти права... У мене є дещо, але я не хочу про це говорити...
– Розповідай!- грубим тоном
сказала мати.
Він почав розповідати, що хоче відчути справжньої дружби і кохання.
– Це все? Чи ще, щось, що ти не кажеш мені?
– Є ще дещо... Якщо я покохаю хлопця, ти заборониш мені з ним бачитися і т.д.?- 🖤.
Гумка боявся реакції і слів, щодо цього від матері.
– Я буду проти цього! Але я думаю, що це наврядчи станеться. Ти ж не знаєш, хто б тобі з дівчата подобався? Тому це неможливо.- спочатку з гнівом, але потім з спокоєм договорила своє.
Він пообідав та пішов до себе. Його сильно торкнуло слова матері. Він знову взяв блокнот.
"Я прийшов додому, де чекала мене мати. Вона відчула, що мене, щось турбувало і розпитала, я все розповів, навіть про питання з хлопцями. Вона сказала, що заборонить мені кохати хлопця і це мене сильно налякало й засмутило. Я промовчав, щодо того, як мене відштовхує від дівчат морально, щоб вона не стежила за мною і кожним моїм кроком й дією. Напевно це все, що хотів сказати на даний момент..."- закрив швидко блокнот та сховав подалі від матері, щоб вона не дізналася про це і не наказала, за те, що я написав в ньому.
*Напевно порада Немурі була мені дуже потрібною... Напевно я все-таки коли відчую бажане до себе, але треба час, терпіння і менше нервувати через це...*- закривши свої думки, які були пов'язані на пряму з цими двома бажаннями.
З полегшенням ліг на ліжко, взяв книгу, яку почав читати про бойове мистецтво вже, як четверту частину від одного і того самого автора.