Розділ 3: Ти прийшов, наче сон (3)

27 5 1
                                    

Ближче до світанку прийшла Мері й принесла кукурудзяну кашу. Та була прісною на смак, але Ронель все одно зраділа: не треба було зайвий раз ходити в маєток.

- Юний пан Ллойд сьогодні поїхав на полювання, - м'яко, але рішуче сказала жінка, коли дівчинка відставила порожню миску.

- Правда?

- Так. Графиня поїхала з ним, тому можете гратися скільки забажаєте, міс. Тільки не влаштовуйте безлад.

- Дякую! - ввічливо відповіла дівчинка та вискочила в сад.

До опівдня на яскраві сонячні промені вилізли пограти жайворонки. Тварини завжди любили Ронель: варто було присісти десь, обов'язково на плече сяде горобчик. Або кролик застрибне на коліна. Чи білочка подарує жолудь. Тому, помітивши дівчинку, птахи одразу ж ринулися в її напрямку.

- Привіт, як ви? - весело привіталася Ронель.

Пташки літали навколо неї, радісно наспівуючи свої пісні. Всі три з них сіли на дівчинку: хто на плечі, хто на коліна.

- Мг, я теж сьогодні снідала! Було смачно.

Лунав звук помаху крил та цвірінькання. Ронель всміхнулася та простягнула долоню, щоб пташки могли зручніше на ній влаштуватися.

- До того ж мадам та юний пан поїхали з дому, аби розважитися. Їх тут немає. Ах, а ще вчора до мене завітав гарний котик! Він був дуже милим та лагідним...

За мить зверху приземлився кіт та боляче вдарив Ронель хвостом по руці. Птахи, розлетівшись від несподіваної атаки, глянули як дівчинка зі сльозами на очах погладила вдарену руку.

Кіт тільки продовжив бити її хвостом.

Зовсім він не милий, - цвірінькали жайворонки, спостерігаючи за цим.

І зовсім не лагідний, - погодилося кілька пташок по сусідству.

Не розуміючи їх, Ронель тільки кліпала очима повними сліз та простягнула руки, щоби пригорнути до себе кота.

Кіт борсався, намагаючись вибратися. Після довгого пручання, він тільки холодно глянув на пташок.

Вона моя.

Птах збентежив власницький погляд його блакитних очей.

Але ми перші прийшли... - похмуро заперечила птаха, впиваючись кігтями в ґрунт.

- Безпечно вчора дістався додому? - тремтячим голосом спитала Ронель у вже більш-менш спокійного кота.

Поведінка, гідна спадкоємиці заможної родиниWhere stories live. Discover now