Ронель машинально закрила рот долонями, закусивши губу, щоб не закричати з переляку.
Проковтнула крик і клінула очима. Вона повільно повернулася, помічаючи власника несподіваного голоса.
Це був чоловік з роздратованим виразом обличчя, який, здавалося, нізвідки виник у тьмяному коридорі, ледь освітленому місячним сяйвом з шибок. І в ньому він здавався бліднішим самого місяця.
Потрапивши під промінь сяйва, на його шкірі проявилися сині вени, а зелені очі зблиснули. Він зачесав своє чорне волосся пальцями.
Чоловік схилив голову на бік. На його губах проступила ледь помітна усмішка.
— Це ти.
— Га?..
— І правда Дункан.
Ронель схилила голову, але чоловік тільки пирхнув.
— Тепер розумію, чому вона увірвалася до мене і закотила істерику.
Ронель зробила крок назад. Вона почувалася дивно. Зазвичай вона підсвідомо боялася незнайомців, але щось в цьому чоловікові, навпроти, заспокоювало її.
Не думаю, що він збирається мене вдарити, — підказало чуття.
Ронель перестала відступати, сором'язливо піднявши на нього погляд.
— Ем... Хто ви?..
— Теріот Дункан.
Д-Дункан! Т-тоді...
— Ви з пані Айсель...
— Я її батько.
Правда? — вирячила очі Ронель. Вони зовсім не були схожі ні в чому, крім кольору волосся.
— Угу, це так, — байдуже пробурмотів Теріот, здавалося, прочитавши її думки. — Вона пішла у свою мати. Але годі про це. Малечо, чому ти прокинулася о п'ятій ранку?
— М-мені не спиться... Не хочу більше спати... Вибачте... — вичавила вона з себе.
Здається, я йому завадила.
Але чоловік зупинив її жестом.
— Тобі немає за що вибачатися. До речі, що ти шукала?
— Як ви дізналися?
Теріот глядів на Ронель, яка вражено дивилась на нього у відповідь. Він ніколи не очікував побачити настільки легковірну та наївну дитину в родині Дунканів.
— Ти озиралася.
— А...
— То що ти шукаєш?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Поведінка, гідна спадкоємиці заможної родини
ספרות נוערБудучи позашлюбною дитиною графа, Ронель з дитинства зазнавала насилля. Одного дня, її обрали наступною слугою кота Рейнарда Дункана - найбагатшого чоловіка імперії. Так вона втекла від кошмару графського маєтку. - Вітаємо з поверненням додому, пані...