My Angel

Я сумую

Джисон
(15:04)Д:Привіт, йдем сьогодні вип'ємо?

Бачить Фелікс у чаті з Хан Джисоном та на лиці розливається крива, замучена, напів жива, але усмішка, яка виникла через це повідомлення. "Цей дурник наче відчуває".

Джисон
(15:05)Ф:Ти дупою відчуваєш?
(15:05)Д:Не зрозумів.
(15:06)Ф:Зустрінь мене з роботи, зайдемо в магазин і до мене. Все розкажу.
(15:06)Д:Опа чую, піздєцом пахне. Якщо це твій Хьонджин, то мені краще багато не пити.
(15:07)Ф:Хан, блять.
(15:08)Д:Та я жартую, заспокойся.
                                                         Переглянуто

(15:11)Д:Через текст бачу, щось серйозне. Аж цікаво.
                Переглянуто

Фелікс глянув на смс й хмикнувши під ніс, видихнув. Треба було вже йти на робоче місце. Юнак поклав телефон в кишеню, востаннє кинув погляд на своє відображення і зачинив двері в туалет з того боку.

Весь залишок дня Фелікс провів на повному автоматі. Здавалося, наче усі напої він знав на механічній пам'яті, так само, як і говорив слова й рухався. Юнак виглядав повним роботом, хоча саме його сонячність була ледь не фішкою самого кафе. Та сьогодні будь-яке світло в ньому, його очах та всередині, було абсолютно відсутнє. Лікс, навіть, сьогодні замість какао, подав дівчині гарячу воду. Звісно, Йонбок відразу попросив пробачення, коли до нього підійшли з проблемою, та зробив вже нормальне какао. Але мала помилка породжує величезні проблеми. Саме тому, через малі механічні хибності, це доходило до плутанини замовлень, про одне латте юнак й геть забув, що вже говорити про якість та швидкість праці.

Висновок:о 17:30 Йонбока підмінив його колега.

Лі дуже дякуючи й вибачаючись, що приніс труднощі сьогодні, потиснув руки співробітникам і пішов. Було до біса соромно. За поведінку з Хьонджином. За свою безвідповідальність. За себе. За свої почуття. За свій стан. Він дозволив своїм проблемам влізти в роботу з клієнтами. Роботу, де ти не можеш змішувати свої проблеми та стан з робочим часом. Речі, які ніколи не мали б змішуватися, він змішав. Тим самим ще більше втопив своє становище.

Йонбок стоїть біля кофейні й телефонує Хану. Декілька гудків, останній підіймає слухавку.

Д:Так?
Ф:Ти можеш зараз підійти?
Д:Тобто.. Зараз лише сімнадцята..-Фелікс не дав договорити, як обірвав.
Ф:Мене підмінили сьогодні, я робив забагато турбот, тож підійди до кав'ярні, добре?
Д:Підмінили..-З видихом той продовжив, зробивши паузу-Через 20 хвилин підійду.