"Зуби"

25 Розділ.

– А скільки зараз годин?- спитала я.

– Ну, 8:03. Збори починаються о 9:43.- 🇩🇪.

Дивно, що так пізновату, але мені всеодно.

– Тобі не раджу йти до будівлі ООН. Тебе по новинам показали та подали у рошук.- 卐.

Мене це здивувало. СРСР не може вести себе занадто добро до мене!

– Ви пропонуєте мені тут залишитися?- 🇺🇦.

– Так. Тут є все, щоб тобі залишитися.- 🇩🇪.

Німеччина знову усміхнувся. Я його усмішку єдина хто бачить? Напевно ми дуже близькі, якщо він вже навіть показує свої емоції і гостинність.
Я авжеж рада тут залишитися, але... Що мені тут роботи!? Книги не хочу читати! Хоча можна дізнатися всі секретики у кабінеті Рейха 😈.

– У мене нема вибору, тому... піду поснідаю.- відповіла я, щоб піти на кухню.

Я помітила краєм ока, що Третій пішов на другий поверх мовчки, а його син до ванни. 
На кухні було дуже чисто, що не могло не вражати.

Що мені їсти? Хм...- 🇺🇦.

Дай мені приготувати! Я зроблю тобі найсмачніший сніданок!- УПА.

Окей.- 🇺🇦.

УПА взяв тіло під контроль  і почав готувати сніданок.
Через хвилин десять, було все готове.

Як тобі? Смачно пахне?- УПА.

Так!- 🇺🇦.

Я сіла за стіл та почала смачно снідати. 
End POV 🇺🇦.

Німці пішли з дому залишив дівчину одну.

Зараз повеселимося!- 🇺🇦.

Україна знала, що це не виховано, але їй було дуже цікаво.
Вона почала підніматися  на другий поверх. Двері були відкриті, тож увійти було легко.
На столі лежав папер. Розгорнувши, Віночок здивувалася.

"Я знав, що ти захочеш зайти до мого кабінету! Я хочу  тобі дещо дати, але тобі треба відкрити мої потаємній двері і можеш обрати любу, яка тобі сподобається зброя.
Рейх.😃".

Окрім столу, ще була велика шафа з полицями для папок.
Україна почала думати над потаємними дверима.

/Дякую за читання 🇺🇦😊!\