48 Розділ.

130 8 1
                                    

Росія придумав одну ідею.
– Хей, УПА... А ти знаєш, що відбувається з Києвом і іншими?- запитав Росія.
– Я зараз зайнятий!- не задоволено відповів УПА.
Через це він на хвилину послабив хватку і в нього вистрелив Москва, прям в тіло. УПА не відчував болі хоть і оволодів тілом, лише сестра відчувала.
– Ви мені не зробите біль.- холодно відповів він.
Рука була піднята в сторону Росії і різко стиснута. Росія спочатку єхидно усміхався, але коли відчув, що його шию стиснули, то почав кашляти.
– Що? Повітря закінчилося?- грубо відповів УПА.
Через хвилин десять, тіло Москаля перестало подавати знаки на життя.
– Росія!? Що ти зробив з ним!?- Москва.
– А ти не бачиш? Вбив! А ти, зараз заспокоїш своїх росіян і накажеш, щоб вони відступили й більше до нас не йшли, зрозуміло? А інакше ми атакуємо своєю зброєю прям на них, а у нас достатньо, щоб ваши штаби із зброєю підірвати.- і телепортнув у Москву  Росію.   
Він відчував, як Україна слабшає на очах і телепортнувся одразу в лікарню та покинув тіло.

POV 🇺🇦.
Я почала прокидатися, але не могла зрозуміти, що було і що відбувається нині. Біль була жахливою особливо там де мені відрізали крила. Коли повільно вставала, то відчула біль у тілі і помітила, що тіло трішки перебинтовано.

Ти як?- спитав УПА, як тільки вона прокинулася.

Вже краще. А що стало зі моїй тілом?- 🇺🇦.

Москва вистрелив, а я прогавив це, пробач...- УПА.

Нічого страшного! Я і не таке отримувала.- 🇺🇦.

Я встала і повільно йшла до дверей.

Чекай!- УПА.

Що?- 🇺🇦.

Можна мені оволодіти твоїм тілом зараз?- УПА.

Так. А навіщо?- 🇺🇦.

Я дещо хочу зробити...- УПА.

Я бачила, як він, щось почав робити руками. І раптом я відчула, як він повернув мені крила, вони були як нові.

Я тобі зміг повернути крила, можеш не дякувати, сестра.-
УПА.

/Дякую за читання 🇺🇦😊!\

"Зуби"Where stories live. Discover now