Він швидко рванув до себе збиратися. А я коли зібралася, то поки був вільний час, вирішила витратити його та замовити білети. Мені повезло, що білети на завтра на 9:30 годин ранку ще були і тому я одразу замовила. Після, я вирішила піти до Рейха, щоб говорити, щодо його вбрання. – Думаю, що вишиванки, чорних штанів підійде, хоть це не зовсім національний одяг України, але вважаю, що підійде.- 🇺🇦.
– Вишиванка? А як вона виглядає?- 卐.
– Ось так.- я показала йому фото на телефоні.
– Тільки тобі краще підійде білий з червоним, ніж білий з блакитний. - 🇺🇦. Хоть і був вже вечір, але Третій Рейх вирішив, що заставить своїх помічників знайти або зшити йому такий одяг — так він мені сказав. Хоча звучало це доволі не звично, щоб колишній Фюрер (з німецької вождь) просив своїх помічників про таке, то це трішки смішно.
– Поки мої помічники, розбираються з моїм завданням, може ми подивимося, щось по телевізору? Там багато, що є цікавого.- 卐.
– Звучить, як гарний відпочинок, після трудового дня. Я згодна!- 🇺🇦.
Ми спустилися на перший поверх та по крокували до вітальні. Плюхнулися на комфортний чорний диван і Рейх взяв пульт, почали обирати, щось собі.
– Який жанр обираєш?- 卐.
– Бойовик.- 🇺🇦.
Він поглянув на мене здивувало. – Що?- 🇺🇦.
– Ні, нічого.- 卐.
Обравши, якись фільм, що за походженням був схожий на детектив, ми дивилися. Мені стало холодно і я вирішила притиснутися до Німця.
– Ти змерзла?- 卐.
– Угу.- відповіла одразу я.
– Дивно... Тут повинно бути тепло...- 卐.
Він притягнув мене ближче до себе і приобняв своїм чорним великим крилом. З часом мені стало тепліше. Я не помітила, як полинула у сон. Опинилася я у якісь хаті. Хата була прибраною, гарною. На стінах висіли ікони прикрашені гарними українськими рушниками.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
(Приблизно так)
Раптом я помітила якогось хлопця, йому на вид п'ять років.
– Мамо, я хочу їсти.- сказав хлопець, він мені був схожий на УПА.
