Giuramento

Розділ 7

Дадді

Нарешті хоч щось почало налагоджуватись. Коли ми повернулись вчора ввечері, посмішка не сходила з обличчя мого кращого друга ні на мить. Мені здається, що він навіть спав цю ніч як дитина, якій дали величезний пакет з улюбленими солодощами. Але, не дивлячись на те, що мій друг виглядав більше як підліток, а не Дон мафії, я був щасливий за нього. Враховуючи все що ми пережили, це змушувало мене самого посміхатися. Він заслуговує на щастя.

Хоча мій друг все ще був у екстазі після вчорашнього дня, я вирішив не прогулювати своє заняття спортом. Тому о шостій ранку я вже бігав по вуличках, щоб підтримати своє тіло у тонусі. Мортіфер завжди ненавидів спорт, але чомусь, ця лінива дупа виглядає як якийсь бодибілдер, зі своїми мʼязами. І це враховуючи, що він раз на тиждень може сходити у спортзал та підтягнутися пару разів. А я кожен день витрачаю по три години, щоб мати таку саму форму.

Мортіфер завжди каже, що у нього криваві мʼязи. Це тому, що він качає їх за допомогою вбивств. Може так воно і є, але від цього не легше. Коли він завжди мав чудову фігуру, я став займатися собою після одного випадку, який стався декілька років тому.

З кожною хвилиною людей на вулицях становилося більше. Хтось виходив на пробіжку, хтось на роботу. А я вже прямував додому, щоб прийняти душ та зʼїсти щось. До того моменту, поки в мене не врізалась якась дівчина. Купа рудого волосся одразу потрапила в моє поле зору. Я вже знав хто це. І, чорт би її побрав, я не хотів бачити цю особу.

Чотири роки тому

Кейтлін танцювала посеред вітальні у домі мого брата на одній з наших постійних вечірок. Червона сукня підкреслювала її підтягнуте тіло. А кожен рух забирав у мене можливість дихати. Дівчина всього на рік молодша за мене та не належить до мафії. Це мені та подобалось, я мав діяти, щоб сподобатись їй, а не для того, щоб батьки дівчини хотіли видати її за мене. Руде волосся хвилями спадало на оголену спину. Навіть звідси я знав, що її шкіра немов шовк на дотик.

Мій найкращий друг сидів на дивані, дивлячись в телефон, поки дві дівчини крутились навколо нього, немов дві змії. Проте, це безнадійно. Жодна з них не в змозі зацікавити Мортіфера на довше, ніж одну ніч. На жаль для нього самого, мій друг віддав своє серце дівчині вісім років тому, нічого не вимагаючи у відповідь. В цьому був весь він. Тільки у п'яному стані Мортіфер писав Ділетті, не дивлячись на те, що жодного разу не отримував відповіді. Це був наче його сеанс терапії. Але не мені судити його. Особливо, коли протягом трьох годин мої очі прикуті до однієї особи.