Мортіфер
Три роки потому
— Коханий, я ж казала тобі не давати їй цього робити, — сказала Ділетта, заходячи в дім. Її очі були прикуті на мене, поки вона заходила всередину, одягнута в одну зі своїх довгих суконь. Зараз її колір був ніжно блакитний, що чудово підкреслювало засмаглу шкіру та світле волосся моєї дружини. Саме волосся, як завжди, довгими хвилями спускалось по плечах та спині.
— Дадді, тебе це теж стосується. Вони ж потім не сприйматимуть моє "ні", а будуть йти до тебе, — вимовила рудоволоса жінка, дивлячись на мого друга. На ній були короткі шкіряні шорти та чорний топ, що обтягував її тіло. Вони з Ділеттою виглядали немов з двох різних світів. Проте я знав, що вони стали близькими подругами. І це звісно приносило мені радість. Що у тепер Діті, з якою вона таємно від мене спілкується, тепер не єдина її подруга. У неї є з ким провести час та обговорити все. Наприклад мене.
Ми з Дадді в цей лежали без футболок на підлозі, поки наші діти малювали на наших тілах новими маркерами. Моя донька намагалась обережно розмальовувати мої татуювання, не виходячи кольором за чорний малюнок. Так само як і її мама, вона вже любила малювати, а моє тіло стало її улюбленим полотном. В цей час близнюки мого друга просто водили якісь лінії на його грудях та руках. Всі троє дітей виглядали неймовірно щасливий, займаючись цим.
Хлопчик і дівчинка були копіями батьків. Важко сказати кого саме, тому що обидва їх батьків рудоволосі та мають сіро-зелені очі. Вони вчотирьох дуже цікаво виглядають разом. Наче всесвіт створив чотири копії, але різних статей та віку.
Тим часом моя донечка була повною копією своєї мами. Такі ж зелені очі, яким я готовий дозволити все що завгодно. А світле волосся зібрано у два маленькі хвостики по боках. Її губи були розтягнути посмішці, поки вона розмальовувала череп на моїх грудях у фіолетовий колір.
— Та що такого? — сказав Дадді, та його син перевів свій маркер на обличчя чоловіка, починаючи малювати йому вуса.
— Може тому, що у тебе зараз будуть вуса, які не змиються декілька днів? — з хитрою усмішкою вимовила його дружина, спираючись плечем на стіну.
— Не правда. Ці маркери швидко змиваються.
— Всі крім чорного. Це перманентний, — як у підтвердження маленький хлопчик засміявся.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Giuramento
RomanceАнотація Ділетта беррарді Сльози. Біль. Ненависть до себе. Неприйняття свого тіла. Валіза. Це все що є коли я збираю свої речі. Може хоч літо в рідній Італії покращить мій стан? Навіть не зважаючи на хлопця, вкравшого моє серце, який вже став чолові...
