Giuramento

Розділ 23

Мортіфер

Що він бляха з нею зробив?

Коли я увірвався до зали, де відбувалося весілля, то мої очі одразу знайшли її. Моя маленька мавпочка... Навіть з такої відстані я міг легко розгледіти в якому стані вона була. Перше, що привернуло мою увагу було те, що вона занадто схудла за цей час. Наче її взагалі не годували з того моменту, як вона вийшла з мого будинку. Друге, що привернуло мою увагу це дивний колір її обличчя. Точніше синець, який ледве проглядався через шари косметики.

Лють наповнила моє тіло настільки, що здавалось, ніби вона замінила всю кров в моєму організмі. Ніхто не сміє чіпати та тим більше робити боляче моїй дівчинці.

Я відріжу цьому покидьку руки. І кожному хто дивився як вона страждає.

Але було дещо, що здивувало. Це її впевнене "ні", що пролунало синхронно з моїм. Звичайно це значно покращило мій настрій. Проте я не мав забувати навіщо я тут.

— Вона належить мені.

І я мав на увазі кожне бісове слово. Ділетта моя. Завжди була такою. У кожному сенсі значення слова "моя".

Її поцілунки належать мені. Її посмішки. Сміх. Розмови не про що. Кожен вигін тіла. Рожеві щічки. Губи. Стогони. Оргазми Ніхто не має право отримати щось з цього.

Старий, що стояв поруч з нею почав сміятися, наче я розповів найкумедніший жарт з усіх, що він коли-небудь чув у своєму житті. Його жовті, від купи викурених цигарок, зуби сильно впадали в око. Як же мені хотілося просто всадити кулю йому в чоло. Проте, коли я підняв пістолет, то один з чоловіків притис дівчину до себе та притулив ніж до її горлянки. Від цього всередині мене змішались дві емоції. Гнів та страх. Я був розгніваний на цього старого бовдура, але в той самий час був наляканий тим, що з нею щось станеться.

— Давай я продемонструю тобі більш наочно, — вимовив він та дістав з кобури свій пістолет, після чого притулив його до скроні дівчини.

— Ти не зможеш вбити обох одночасно.

Він вимовив в голос мої думки. Якщо я вб'ю одного, то інший зробить боляче Ділетті. Це те, чого я не можу дозволити. Ні в якому разі.

— А тепер опусти пістолет, — стиснувши щелепу я прибрав свій пістолет, не відводячи погляду від вівтаря.