Розділ 22

173 15 0
                                    


Ділетта

Як я дозволила цьому статися?

Мортіфер

Як я дозволив цьому статися?

Ділетта

Сьогодні день мого весілля...

Мортіфер

Сьогодні день її весілля...

Ділетта

День який я ненавиджу. Я мушу йти до алтаря не до того чоловіка

Мортіфер

Це мав бути я...

І буду

Діллетта

— Ти не маєш бачити її до самого весілля. Це погана прикмета! — почула я крики матері з вітальні нашого будинку.

— Поганою прикметою було дозволити своїй дочці переспати з іншим. А тепер з дороги!

Двері моєї спальні відчинилися з гучним ударом о стіну та я побачила свого нареченого. Ще гірше ніж на фото. Я бажала, щоб він вмер. Бажано прямо зараз.

Я ще не встигла одягнути сукню, тому стояла у своїй піжамі та з рушником на голові. Мій погляд був спрямований лише на свого нареченого. Його очі в цей час сканували мене. За цей час я значно схудла. Я не могла їсти. Все виходило з мене одразу ж.

— Що тобі потрібно? — запитала я рівним тоном.

— Оу, хтось набрався хоробрості. Думаєш що зможеш вбити мене? На жаль ти не достатньо сильна для цього.

— Я і не збиралась. Це було б нерозумно з мого боку.

— Як і спати з іншими.

— Це не твоя справа!

— Якраз моя. Ти моя дружина та осоромила мене. Але я придумав як ти поплатишся за це.

— Вб'єш? Тоді з нетерпінням чекаю...

Моя голова вдарилась о стіну та в очах все розпливлось на декілька секунд. А потім я зрозуміла що не можу дихати. Велика чоловіча долоня стискала мою шию, тим самим він не давав мені зробити ковток повітря. Його губи знаходились біля мого вуха.

— О ні. Я дам дозвіл всім своїм солдатам робити з тобою все що вони захочуть сьогодні вночі. А знаєш що я зроблю потім? Відправлю відео з цим тому, з ким ти спала.

GiuramentoWhere stories live. Discover now