Giuramento

Розділ 18

Ділетта

Сьомий день підряд я прокинулась в чоловічих обіймах, що стискали мене на стільки, що здавалось ніби я не можу дихати. Проте я не була проти. Мені подобалось коли він навіть уві сні боявся того, ніби я кудись втечу. І хоча я розуміла, що скоро маю так зробити, мені не хотілося псувати ці моменти. Я дійсно рада що прийшла в ту ніч до нього. Це дійсно було найкращим рішенням в моєму житті. А потім одна ніч стала ще одною, а потім ще... Що я вже тиждень ночую в цьому ліжку, лежачі на грудях Мортіфера.

Кожен день ми ходимо кудись вдвох. Він проводить весь час змушуючи мене посміхатися. Наче від моєї посмішки залежить його життя. Наче це сенс його життя — робити мене щасливою. Наче він не може інакше. І мені це подобається.

В такі моменти він схожий на мого батька. Такий же турботливий по відношенню до мене. Такий же лагідний та милий. І хоча я знаю, що він не завжди такий, знаю він чоловік, якого бояться солдати, для мене він милий хлопчик з сусіднього будинку. Мортіфер мафіозі. Такі чоловіки вбивають не кліпаючи. Але поруч зі мною він більше схожий на маленьке кошеня.

Він почав рухатись піді мною, це свідчило про те, що він скоро прокинеться. І через пів хвилини сині очі відкрилися та направились на мене. А рожеві губи розтягнулись в посмішці.

— Доброго ранку, мавпочко, — його голос вранці був до біса сексуальним.

— Доброго ранку, — посміхнулась я у відповідь. — Які у тебе плани на день?

— Мені потрібно сьогодні приділити час роботі. В Неаполі напади на наших, — я стисла губи.

— Ти поїдеш туди? — його долоня лягла на мою щоку, після чого великий палець погладив її.

— Вибач, маленька, я сам не хочу їхати від тебе... — я похитала головою, змушуючи його припинити говорити.

— Я не ображаюсь що ти їдеш. Я хвилююсь чи все буде добре... з тобою

— Боїшся що мене вбʼють? — його губи розтягнулись у широкій посмішці.

— Це не смішно!

— Я і не сміюсь. Це просто мило. Але тобі не має за що хвилюватися. Все буде добре. Я завтра вже повернусь.

— Добре, коли ти маєш їхати?

— Дадді приїде за годину, тому йди сюди, я хочу ще полежати.