The Fate Of The Killer

11

  
       21 квітня 2023, Тайланд, Острів Панган

Прилетівши на тропіки, агенти відвідали пляж, і зараз готувалася до грядущої вечірки, яка розпочнеться за тридцять хвилин.

Белла воліла одягнути довгу білу сукню на бретельках, та з вирізами по боках, які підкреслювали її талію.

По звичці, вона одягнула на пах ремінець, вставивши пістолет.
Доповнила свій образ — червоною помадою, та маленькою сумкою.

Взувши сандалі, вона вийшла зі своєї вілли, крокуючи до подруги.
Вілла Мей  знаходилася поряд, тому дійшла вона швидко.

Постукавши в двері, та почула відповідь за ними:
-Заходь.
Лінг ввійшла.
Мей одягала сережки, дивлячись в дзеркало. На ній була сукня серебристого кольору, яка неймовірно їй пасувала.

-Белла, - вмовила подруга, глянувши на неї - ти неймовірна!
-Дякую. Тобі дуже личить ця сукня.
-Сьогодні як завжди?
-Ага. Вічно ходитиму з батьками.

Після не довготривалого мовчання, подруга вирішила спитатися про те, що давно хотіла:
-Белла, а не розкажеш мені, що в тебе з Джеймсом?
Та глянула на неї з непорозумінням.
-Тобто?
Мей засміялася, зупинивши свою помаду біля губ.
Важко зітхнувши, та відповіла обуреним голосом.
-Та нічого між нами немає! Ми просто...
-Зрозуміла. Можеш не продовжувати.

За пʼять хвилин обидві нарешті вийшли.

З ресторану лунала музика.
На вході стояли охоронці, які перевіряли список запрошених. Всередині знаходилась вже достатньо осіб, щоб вечірка точно розпочалася. 

Знайшовши мати, яка стояла поруч з батьком, та покрокувала до них, побажавши подрузі гарного відпочинку.

-Привіт.
-Ооо, привіт! Яка ти гарна! - сказала Роуз.
-Дякую.

Джу представив свою доньку товаришам.
Поки вони розмовляли, стоячи біля них агентка оглядала залу.
Були знайомі лиця, і ті, яких вона не знала. Раптом, її погляд зупинився на чоловіку в темно-синьому костюмі.  Джеймс стояв і товаришував з одним агентом.
Глянувши в бік, та перетнувшись поглядом з Белою, той посміхнувся. Кивнувши йому, жінка відвела погляд, й повернулася до розмови з батьками.

Чоловік продовжив дивитись на неї.
Він був зачарований її красою настільки, що слова агента поруч пропускав повз вух. Не чув. Спостерігаючи за її жестами та мімікою доволі - цікаво.
Як тільки ті рушили з місця, то він отямившись, вирішив повернутись до друга, щоб продовжити розмову. Але його не було. Наморщивши лоба, той оглянувся, намагаючись знайти його.
Помітивши офіціанта з піднесом, на якому були келихи із шампанським, Джеймс підійшов і узяв один.