My barista

Милий?

-Ти теж милий- прошепотів Мінхо дивлячись прямо в очі Хану.

Хан швидко відсунувся і обернувся в іншу сторону. Його щоки палали. Джисон навіть не підозрював, що Лі весь час поки Хан на нього дивився, не спав.

-І чого ти відвернувся від мене?- підсуваючись ближче до Хана говорив Мінхо.

Коли Лі підсунувся майже впритул до Хана, він різко поклав руку йому на талію і присунув до себе. Джисон навіть не міг по-ворушитись.

-Джисоні, чого ти мовчиш?- прошепотів Лі над вухом Хана.

Хан вирішив зібрати всю волю в кулак і подивитись на Мінхо. Ох зря він це зробив. Коли Джисон повернувся Мінхо швидко поцілував його в щоку, заліз з ліжка і побіг геть з кімнати.

-І що це було тільки що?- з палаючими від сорому щоками запитав сам себе Хан.

За сніданком було все як звичайно. Вони їли кашу і розмовляли про буденне, а про те що сталось сьогодні зранку ніхто навіть не говорив.

Після сніданку вони пішли на роботу. Всю дорогу туди вони мовчали.

Прийшовши в кафе їх зустрів Джун.

-О, хлопці, привіт- радісно скав Джун- Ви сьогодні разом прийшли?

-Привіт, Хан вчора лишився в мене на вечір і так вийшло, що і на цілу ніч- з усмішкою відповів Хо.

-Он вона як- з ухмилкою додав Джун.

Хан подивися на Мінхо. На його лиці була загадкова усмішка, але побачивши що на нього дивиться Джисон, Мінхо зразу її змінив на звичайну.

Клієнтів сьогодні було не багато, тому Джун відпустив їх швидше.

-Ханні, йдем прогуляємся- запропонував Лі вже на виході з кафе.

-Ну пішли- відповів Хан.

Перших п'ять хвилин вони йшли мовчки.

-Розкажи про своїх батьків- неочікуване питання застало Мінхо.

-Ну, вони в мене гомофоби- почав говорити Лі і різко зупинився. Він подивився на Хана запитальним поглядом:" Мені продовжувати?", Хан кивнув в знак підтримки.- Коли вони дізнались, що я гей, спершу поставились так ніби їм всеодно, але пройшов деякий час і в один момент мама зайшла в кімнату зі словами:"Сьогодні ми йдемо до психолога", я спочатку здивувався і почав розпитувати чому, на шо вона мені відповіла:" Лікувати твою орієнтацію". Так вони мене проводили по психологам два з половиною місяці. Батьки мали надію, що орієнтація "лікується"- на цьому слові Лі показав пальцями лапки.- Через час мені це все надоїло і я попросив подругу, ту яку ти тоді бачив в кафе, притворитись моєю дівчиною, її звати Джиу. Тоді я дурив батьків кажучи, що в мене є дівчина, я навіть познайомив її з ними, а сам в той час зустрічався з старшокласником. В один момент я прийшов додому і побачив, що батьки сидять з Джиу в залі, ось тоді я і дізнався що Джиу їм все розказала. Я втік з дому, і не повертався довгий час, а коли дізнався що батьки поїхали на роботу то швидко зібрав речі і пішов з дому. Тоді мені не було до кого йти, хлопець з яким я зустрічався дізнався про цю історію і почав знущатись з мене в прямому слові, він завжди чекав мене за школою після уроків разом зі своїми друзями і бив. Після того, як я втік з дому то пішов до свого одного і єдиного друга Фелікса, він молодший за мене, але дружили з ним ми від дитинства. Деякий час я див в нього, до того як знайшов собі квартиру і роботу. До закінчення школи лишалось пів року, тому я не дуже переживав через всі знущання і школі, я вибрав ліпше сконцентруватись на навчанні, але Джиу від мене не відлипала, вона поступила в той самий університет що і я, а тепер дізналась де я працюю. Вона всім говорила, що ми пара і їй всі вірили, а на мою правду ніхто не звертав увагу- після цих слів Мінхо почав плакати.

-Мінхош...