My barista

Білка

-Я згоден стати твоїм хлопцем Лі Мінхо- сором'язливо але впевнено відповів Хан.

Мінхо ні секунди не зволікав, швидким рухом він притиснув Джисона до себе, а після цього почав цілувати його в губи. Перші секунди Хан не відповідав, він був вже в хорошу сенсі на тому світі, але після він почав відповідати на поцілунок Лі. Мінхо притиснув Джисона ближче до себе на що Хан запустив пальці в волосся старшого. Поцілунок був пристрасний і довгоочікуваний. Вони цілувались повільно, а куди спішити, у них ціле життя ще попереду.

Повітря ставало все менше і менше. Першим поцілунок розірвав Лі, йому першому не хватило повітря. Він дивився на Хана переводячи погляд то з одного ока на інше, а декуди навіть знову на губи. Один такий погляд Джисон помітив, і сам почав цілувати Мінхо, але цей поцілунок не був ніжний, він був жадний, було враження ніби вони не бачились дужееее довго.

Після поцілунку вони просто лежали в обнімку. Ніхто не посмів перервати тишу.

-Тоо- почав був Хан- Ми тепер пара?

-А ти як вважаєш?- відповів запитанням на запитання Мінхо і подивився в очі Хану.

-Я вважаю що так- з усмішкою відповів Хан і потягнувся за ще одним поцілунком, але це не був вже поцілунок, це був звичайний чмок.- Ей- нахмурено сказав Хан.

-А тепер білочка моя пора спати- сказав Мінхо і ще раз чмокнув Хана.

-Ех, ладно- відповів Джисон і обернувся в іншу сторону від Лі. Ніби обідився, а на справді він весь танцював всередині.

Мінхо виключив світло і притягнув Хана за талію до себе. На цей рух Джисон трошки офігів, але обернувся назад і обняв Лі.

Так вони і заснули. Пізніше лесь близько до опівночі, до них прийшли три коти, і теж лягли біля них.

Ранок. Першим проснувся Мінхо, полежавши трохи і подивившись на сплячу білку ( у Хана щоки коли він спав ставали як в білки ) Лі вирішив піти готувати сніданок. Через деякий час він пішов будити Хана. Мінхо думав, що той вже встав, бо поки Лі готував сніданок віп так знатно по-шумів на кухні, але коли він зайшов до кімнати то побачив, що той ще спить. Мінхо приступився його будити.

-Ханні, вставай, я приготував сніданок- говорив Мінхо, паралельно гладив плече Джисона.

-Хан Джисон, вставай, а то на роботу запізнешся- вже офіційно казав Лі, але і так нічого не вийшло. Тому Мінхо вирішив робити кардинальні методи.

Лі надвис над сплячим Ханом і почав помало його цілувати всюди: в щоки, в чоло, в ніс, навіть в губи чмокнув, але нічого. У Мінхо був ще один методо в запасі, і цей метод точно розбудить сплячу білку. Мінхо почав цілувати Хана в губи, але на цей раз це були не чмоки, а справжній поцілунок. Через декілька секунд йому почали відповідати. Мінхо відкрив очі щоб подивитись, і побачив Хана ще з закритими очима але активно цілуючого його. Лі вирішив відірватись від поцілунку.

-Нууу Мінхошааа- занив Хан і відкрив очі.
На нього дивився Лі і м'ягко усміхався.

-Вставай, а то сніданок вже холодний- сказав Мінхо і почав злазити з Хана. На що той знову притягнув до себе Мінхо для ще одного поцілунку.

~Ненаситна білка~ Промайнуло в голові у Лі.

-Всьо, вставай давай- розриваючи поцілунок сказав Мінхо.

-Ех, не дав поцілуночок бідній білочці- почав жалітись Хан.

-Ой не ний, а вставай давай- відповів Мінхо.

-А якщо буду нити то шо буде?- запитав Хан.

-Ще маленький таке знати- швидко відповів Лі і пішов на кухню.

-Ще маленький, ще маленький- почав кривлятись Хан по дорозі в ванну. Але тут його спіткало нещастя.

-Ти тільки-що мені кривлявся?- притискаючи Хана до стіни запитав Мінхо.

-Нуу...