My barista

Те, що було потім

Зима. Чарівний час року. На вулицях все вкрите білим снігом. Зимові свята і Мінхо який вже купив каблучку для Хана.

*Пару днів назад*

-Фелікс!-кричав Мінхо залітаючи до друга в квартиру.-Фелікс, скоро!!

Фелікс його не чув. Він на кухні готував обід для себе і свого хлопця Хьонджина.

-Фелікс, ти глухий чи як?!-залітаючи на кухню кричав Лі.-А ой, вибач, я не знав що ти теж тут.

Хван Хьонджин- Хлопець Лікса, вони познайомились в тому ж кафе, але на цей раз ніхто не влаштовувався туди працювати. Хьонджин просто був частеньким гостем цього закладу. І якось так закрутилось що він тепер зустрічається з Ліксом.

-І тобі привіт Мінхо- з усмішкою сказав Хван.

-Якось ніяково вийшло- чухаючи потилицю сказав Мінхо- Добре не суть. Так Фелікс збирайся, і тащіть свої дупи вниз до машини. Нам потрібно їхати в ювелірний магазин.

-Стоп Мінхо, я ше сьогодні не обідав- відповів Лікс.

-Нічого, по дорозі заїдемо в кафе і поїсте.

І з цими словами Мінхо вийшов з кухні.

-Ладно, пішли збиратись Ліксі- сказав Хван і поцілував того в чоло.

Через п'ять хвилин всі вже сиділи в машині і їхали в центр.

-Так, а для чого нам їхати в ювелірний?-порушуючи тишу запитав Хьонджин.

-Я хочу освідчитись Хану.

-ЩООО, АААААА- не затримуючи свого щастя закричав Фелікс- Я так радий ща вас, щастя вам і всього найкращого.

Всю решту дороги вони говорили про освідчення і коли Мінхо його планує робити.

У Мінхо був план. Він складався з двох пунктів:
1.Купити каблучку.
2.Зробити все як найромантичніше.

Перший пункт плану майже виконаний, а от другий ще в етапі.

Приїхавши в магазин вони зразу пішли вибирати. Консультант радив багато варіантів з різними каміннями в середині, але ще був один варіант. Можна було зробити свою каблучку, з надписом всередині. Цей варіант Мінхо сподобався набагато більше, хоча коштувало це дорожче ніж купити таку каблучку, але що не зробиш заради любимого.

Вибравши надпис який буде з внутрішньої сторони каблучки, Лі заплатив внесок і повіз ту парочку в кафе. А то вони нили, що хочуть їсти.