І знову Гоґвартс...

Частина 36

С: Фред, Джордж, це чудова ідея) йдемо, голубки самі мають побути)

Ви вийшли з виручай-кімнати.

Фр: Ти ж казала вони довго не протримаються.

С: Не переживайте) скоро все зміниться.

Після того ви з Візлі зробили те що вони запланували("сюрприз" Амбрідж лишили в її роковому запасі чаю)
Ви попрощалися і ти пішла в кімнату. Дамблдор відселив тебе від Драко і тепер ти спала за сусідньою картиною від Альбуса. Виявляється таких кімнат доволі багато і там сплять вчителі. А кімнати такі непогані)
Сіяна переодягнулася і лягла в ліжко.

В ночі ти не спала бо емоції переповнювали тебе.
Звуки якісь...
Дуже дивні..хтось ходить.
Навіть не те що ходить, а спішить.
Точно сьогодні напали на містера Візлі. І зараз Гаррі ведуть в кабінет Дамблрдора.
Ти встала і пішла в кабінет директора.
Сіяна зайшла в кабінет. Біля дверей стояла Мінерва, перед нею Гаррі, а перед Гаррі Альбус повернений спиною до всіх. Також в кабінеті були всі діти Візлі.

С: Добрий вечір, Професорко Макґонеґл..

Ти сказала так, щоб почула тільки вона.

М.М: Якби він був добрий..

Дам: Увісні ти стояв коло жертви чи дивився з гори?

Га: Ні..не те.. я.. пане директор, що відбувається?

Дам: Еверант.

Він підійшов до одного із чоловіків в картині.

Дам: Сьогодні вартував Артур. Простеж, щоб його знайшли наші.

Га: Слухайте..

Дам: Тіас.

Тепер він підійшов до іншої картини.

Дам: Перенеслись у свій портрет на вулиці Ґрімго. Скажи їм, що Артур Візлі смертельно поранений. І його діти скоро прибудуть сюди через Злети-ключ.
Еверант з першої картини нарешті прийшов і повідомив.

Еверант: Його врятували, Альбус. Він ледь живий, але маю оклигати. Темний Лорд не зумів забрати сферу.

Дам: О, слава Богу..

Га: ГЛЯНЬТЕ НА МЕНЕ!

Нарешті Дамблрдор повернувся до Гаррі.

Га: Що зі мною коїться?

С.С: Викликали, пане директор?

С: Доброго вечора..

С.С: І вам міс.

Дам: О, Северус. Чекати не можна, навіть до завтра. Інакше ми станемо вразливі.