[Заморожено]Тепер я тільки твій

Чи мала халепа

Я вже майже його вкусив та щось мене спинило, а точніше цей вираз обличчя. Він був не такий як усі, я це добре відчув, але що робити тепер я не знаю. Відпустити я не зможу, бо мене викриють, але вкусити теж не можу.
Ейден, агов, що це з тобою?! Коли це ти відмовлявся від їжі?! З дуба рухнув?! - хвилинка внутрішніх роздумів, нічого особливого.
Мій голод знову прокинувся й нічого з цим не подієш, тому я знову оголив ікла та прицілився у шию хлопця, який виявився слабаком та зразу зомлів. Я нарешті відчув як тепла кров потрапляє мені до рота та як проходить прямо до шлунку. Найкраще відчуття, як на мене. Наївшись вдосталь я вприснув снодійне з пігулки в кров, зупинив кровотечу, та почепив великий пластир на місце укусу й поклав тіло нібито він впав. Після чого моя робота закінчена.
Перед тим як покинути вбиральню я поглянув у дзеркало - очі нарешті нормалізувалися. Знову замість яскраво жовтих стали зеленими. Ну й добре.

Пів години раніше.

- Це ваш новий колега, стажист, Натан. - представив нового співробітника, бос. Хлопець невеличкого зросту, з темним волоссям та світло сірими очами.

- Добрий день! - привітався він. Цей хлопчисько що тільки школу закінчив чи що?! На вигляд вій зовсім як дитина!

- Так, привіт. - через силу видав я.

- Що ж, Ейден, ти знаєш що потрібно зробити до кінця дня! Хорошої роботи обом. - бос пішов геть залишивши цього малюка на мене.

- Тобі взагалі скільки? - я не витримав.

- Мені 19, босе. - занадто впевнено відповів, як на мене.

- О господи хто тебе цьому вже навчив?! Просто Ейден.

- Добре, Ейдене.

- З цим розібралися. З роботою ти вже ознайомився? - я втомився стояти тому пройшов за свій стіл.

- Так, мені вже пояснили що до чого.

- Тоді я скину тобі на почту те що треба зробити.

Чорт би мене побрав! Я відчув що ікла вирішили продемонструватися! З чого б це?! Хоча логічно, я не їв з позавчора. Як це іноді бісить.
Я намагався не подати знаку що в паніці й сподіваюсь в мене вийшло.

- Так звісно, добре. Вибачте що питаю, але де тут вбиральня? Я її скрізь шукав та не бачив.

- Я тебе проведу. - хах, схоже я сьогодні одразу ж й поїм. Чудово.

Я показав дорогу й сам теж зайшов, мов, приспічило саме зараз. Після чого я відразу притиснув його до найближчої стіни та затулив рукою його пельку, щоб й не пискнув. Нарешті можна повністю продемонструвати свої ікла. В очах цього, як його там, Натана я побачив страх.