[Заморожено]Тепер я тільки твій

Впертість та алкоголь

Ранок. Я прокинувся та почалапав знову на роботу. 
Я намагався не думати про нього та не міг. Весь день від Натана ні слуху - ні духу. Не знаю чи треба мені хвилюватися та сподіваюся що ні. Мабуть, він просто вирішив відпочити нарешті.

- До понеділка, босе! - крикнув, щоб мене почули та й нарешті пішов.

Я чи не мало втомився сьогодні та був дуже голодним. Оскільки сьогодні я вирішив пройтися пішки, щоб розвіятися, я ледь не зірвався на прохожій дівчині. Це було б надто ризиковано. Всю дорогу я втикав вперед, що було дійсно не звичним для мене. 

Коли підходив до дому, я несподівано начебто відчув що Натан поряд та схоже не помилився. Ця бідося, в подертих штанях, сиділа на вулиці перед під'їздом. Що він тут робить?

- Щ-що ти зробив?! - почав він лаятися як тільки я підійшов. - Я я-як наркоман в пошуках нової дози! - схоже я мав рацію, комусь весело без мене.

- Ти - вільна людина. Тож йди, я тебе не тримаю. - я добре пам'ятав що він мені розповідав учора. 

Як ні в чому не було я почав шукати ключі та відкривати двері. Господи як же я тримаюся, щоб не вчепитися в нього! 
Я розумів що він зараз просто піде за мою, тому притримав двері, аби він спокійно увійшов. Прийшлося удавати що мені все одно та це зовсім не так. Ще трішки та я не витерплю! На щастя ліфт швидко підняв нас на третій поверх і ось нарешті він був у мене вдома. Ні сказавши нічого він просто підійшов та повис на мені.

- Тобі жити надоїло? Мій терпець не безкінечний!

- Тоді просто зроби це. - враження що він переспати пропонує.

- Ні. - господи допоможи, я зараз вибухну!

- Чому це? - його сірі очі нібито палали та були реально схожі як у наркоманів. Такі ж - залежні від чогось.

- Ти сам казав, - я не встиг закінчити як він мене перебив.

- Просто забудь те що я вчора ляпнув. Тепер, я тільки твій. Зроби це. Мені боляче без тебе.

Хай би його біс вкусив! Враження що він їбатися хоче!
Та більше терпіти не треба. Я нарешті можу відчути цей смак крові, нарешті можу поїсти. В роті з'явився присмак заліза, незрівнянний ні з чим іншим. Чорт би тебе вкусив! Чому так смачно?! Все звісно добре, але є один малесенький нюанс - я знов не можу спинитися. Малий мене не відштовхує, бо кайфує, та як зрозуміти коли вже досить?! Я не переживу якщо ненавмисно його вб'ю! В мене починалося паніка та я все одно не міг спинитися. Раптом я почув що Натан почав стогнати, явно, від болю, що змусили мене нарешті зупинитися. Я відсторонився та, щоб побісити його, не зупинив кровотечу, через що два струмені крові потекли по його шиї.