[Заморожено]Тепер я тільки твій

Інша сторона монети

- Ну, тоді нехай це буде приємно. - він посміхнувся наче хижак, що досяг своєї мети зловивши здобич.

У мене повністю знесло дах, але цього разу я вирішив провчити його та навмисно якомога більше кусав за шию.

На наступний ранок, коли Натан прокинувся, я одразу ж влетів в кімнату зі знеболювальним та склянкою води.

- Або поясни свою вчорашню поведінку, або обійдешся болем сьогодні. - одразу ж почав я свій допит. - Ти ж розумієш, що я був на грані аби вбити тебе?

Я проклав ліки на тумбу, але так, щоб він сам не дістав їх, й сів на стілець поряд з ліжком. Малий же спробував відвернути голову, але згодом пошкодував про цю ідею.

- І на скільки ж тебе вистачить, щоб постійно прокручувати пісні в голові? - у відповідь тиша. - Як надумаєш поговорити я на кухні.

Вартувало мені тільки піднятися зі стільця та зробити пару кроків в бік дверей як Натан нарешті заговорив.

- Ти хоч розумієш наскільки одна твоя помилка змушує мене зараз страждати?

- Про що це ти? - я розвернувся та обперся об раму дверей.

- Чи ти пам'ятаєш як почалася вся ця історія? Як саме ми познайомилися? - складалося враження наче ще декілька слів і він просто заплаче. - А я тобі нагадаю: все через те що для тебе інстинкти важливіші за здоровий глузд!

- До чого ти клониш? Що я винний? І в чому ж це? - я не розумів до чого йде розмова й не замислюючись підняв одну брову.

- Знаєш, в мене багато чого накопичилось за цей час. - попри біль він вмостився сидячи на ліжку та продовжив. - Як ти думаєш, чи приємне це відчуття коли постійно треба бути на стрьомі бо, або ти зараз прилетиш, або в мене почнеться ломка? Як гадаєш мені це по приколу постійно? І все через що? А через те що твої мізки не працюють коли треба й ти не пам'ятаєш основні свої правила існування!

- Тобто я винний втому, що ти тоді мені попався під руку? - я продовжував стояти у дверях та спокійно спостерігати за тим що мені висказуюють.

- Ні, я про те що накоїти ти накоїв, а брати відповідальність за це ти навіть й не подумав. - в нього потекли перші декілька сліз. - Ти перший почав всю цю історію, але коли я намагаюся наблизитися то ти одразу починаєш доказувати що я не можу мати почуттів до тебе! - він зробив невеличку паузу й подивився мені прямо в очі. - Тоді поясни чому, чому ми спимо навіть разом?! Для тебе це можливо нічого не значить, але для мене так! І мені боляче постійно намагатися стати для тебе більш ніж просто шматком м'яса, яким можна поживитися коли хочеш, та розвагою, але ти сам цього просто не дозволяєш!