В гном'ячому містечку, що розкинулося в лісних кронах, жив колись один дивний гном. Дивний він був тому, що його зовсім не цікавили гном'ячі справи. Звали його Ігнацій. Але це зараз він Ігнацій, коли вже став зовсім старий. А раніше його звали просто Ігна.
А цікавили гнома тільки дві речі. Попоїсти, через що він в старості зробився досить товстий. І зірки. Його від самого дитинства тягнуло до зірок. Навіть, ще зовсім дитиною, він хотів навчатися в Зірковому Університеті. Але виявилося, що такого не існує. Бо гномів цікавлять тільки гном'ячі справи, а не зірки. Тож довелося стати будівельником.
І ось, коли він став стареньким, він вирішив побудувати свою обсерваторію - будинок, який допомагає вивчати зірки. Разом з дітьми та внуками вони вибрали місце на краю лісу. Величезне дерево посеред річки. Будиночок побудували невеличкий, але старому Ігнацію більшого і не треба.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Н
авколо не було інших дерев, тож ніщо не заважало спостерігати за зірками. Ніщо не заважало, окрім того, що телескопів, які дозволяють спостерігати за зірками, ще не винайшли. Ігнацій просто згортав в трубочку папірець і через неї дивився на місяць і зіркі. Пробував вставити до трубки скло від своїх окулярів, але це не дуже допомагало. Треба було щось інше придумати.
Дерево з берегом поєднали дерев'яним місточком. Колись дуже міцненьким, але з часом він став потребувати ремонту. Вже кілька років Ігнацій хотів його відремонтувати, але все лінувався.
Аж раптом, однієї ночі, налетіла страшенна буря з громом і блискавками. Ігнацій прокинувся і зі страху позапалював скрізь в будиночку світло.
Виявилося, що буря зірвала місточок і понесла річкою аж до самого озера. Халепа. Лісові гноми зовсім не вміють плавати. А внуки, що привозили їжу, тільки вчора гостили в Ігнація. Тож на допомогу чекати треба було досить довго.
Кілька днів старий звісно почекав, але треба було вибиратися, бо невідомо, коли його відвідають знову. А запаси свіжих булочок підходили кінця. А всім відомо, що лісові гноми без свіжих булочок не бачать свого життя.
Ігнацій посидів на березі. Подумав. І в його сиву голову прийшла шалена ідея. А що, якщо спробувати переплисти через річку в його величезній каструляці, в якій він зазвичай варить свій грибний гном'ячий суп? Тільки проблема була, що каструля була майже повна - він тільки наварив собі на цілий тиждень їжі. Довелося сісти й зараз все з'їсти.
Кинув каструлю до води та сам заліз в неї. Оскільки він дуже переївся - через край каструляки почала затікати вода. Тож Ігнацій почав черпаком її черпати. Однією рукою він черпав воду, а другою веслував. Весла в нього, звісно, не було, тож довелося взяти дерев'яну ложку, якою він зазвичай помішував суп.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Одночасно працювати двома руками було дуже не зручно. Ігнацій то забував веслувати й тоді його починало зносити течією. То забував черпати воду і тоді каструляка починала тонути.
Невідомо, скільки це продовжувалося, аж поки гном не випав знесилений з каструлі на берег. І майже в ту саму мить з-за дерев викотив візок запряжений бичком, повний гномів.
Виявляється, що в Озерне Містечко принесло місток. Якраз під самий будиночок внука Ігнація Маркуса. Який вже давно як одружився і виїхав з Лісового Містечка до Озерного. Тож він одразу зрозумів, що сталася біда. І виїхав на допомогу. Та їхати було далеченько, тож він з друзями приїхав трошки запізно.
Так до лісних легенд трапила історія про каструлячий корабель. Озерні гноми навіть пробували в таких каструлях ловити в озері рибу - але нічого з цього не вийшло. Чи це все правда - хто його знає? Це ж дуже давно було.
