Цієї зими вперше проходить Кубок з палкошайби. Це щось на кшталт хокею, тільки правила простіші.
Гноми й раніше зустрічалися на замерзлому озері, щоб пограти в цю чудову гру, та в цьому році вирішили ціле змагання організувати.
Маркус був одним з найкращих гравців озерного містечка, а з лісового найкращим був Гутьєрес.
Маркус покликав до своєї команди Педрі й Рауля, а також було вирішено поставити захищати браму гобліна Чу, бо той був дуже спритний і високо стрибав.
Команда їхня була вдягнена у форму синього кольору і називалася "Чотири Чугнома".
В лісовому містечку окрім Гутьєреса не було хороших гравців, тож йому довелося покликати до червоної команди кота хлібороба Генриха, що був внуком кота Гюнтера, а також трьох його друзів мишей: Густава і двох братів Мартіна і Лоренцо.
Так, ви праві - в синій команді було на одного гравця більше. Але це через те, що миші дуже маленькі, тож їм дозволили грати таким складом.
Гутьєрес взагалі хотів взяти грати свого єдинорога Іскряника, щоб той стояв на брамі, але, по-перше, це було нечесно, бо він закривав своїм тілом цілу браму і неможливо було закинути до неї шайбу. А по-друге, єдинороги зовсім не вміють кататися на ковзанах.
Тож на браму поставили кота Генріха, в захисті залишився Гутьєрес, а до нападу поїхала трійка мишів.
Назвали команду "Мигникоти".
На березі поставили лавки для глядачів.
На цікаве видовище прийшло подивитися чимало гномів і не тільки з обидвох містечок, а також миші й коти. Помітили також і гоблінів, що з гори дивилися вниз за грою.
А подивитися було на що.
Першу шайбу закинула червона команда. Миш Лоренцо прослизнув з шайбою між ніг Рауля і віддав передачу на свого брата Мартіна. А той вже разом з мишом Густавом обіграли гобліна Чу і закинули шайбу до воріт.
Але ж синя команда одразу зрівняла рахунок. Щоправда, глядачі кричали що було порушення правил, бо Маркус просто проїхав з шайбою через трьох мишів, які на ньому всі разом повисли, та зупинити гнома так і не змогли. І коли перед Маркусом з'явився Гутьєрес, Маркус просто віддав передачу на Рауля, який красиво в падінні закинув шайбу до воріт кота Генріха. Той наче дотягнувся до шайби своєю палкою, та зупинити кидок так і не зміг.
Ще декілька шайб закинули один одному команди.
Був гол від Педрі, який випадково закинув шайбу до своєї брами.
А також мишам таки вдалося повалити Маркуса коли той вийшов віч-на-віч з котом Генріхом.
Тут вже всі погодилися що було порушення, бо миш Лоренцо своїм довгим хвостом заплутав ноги гному, що той впав.
Так грати не можна. Це вилучення. Лоренцо довелося додивлятися гру разом з глядачами.
А Маркус пробив по пустій брамі штрафний удар.
Оскільки рахунок був нічийний, а склади команд зрівнялися за кількістю, синя команда почала тиснути.
Миші героїчно кидалися під кидки гномів, декілька разів кіт Гюнтер у фантастичних стрибках рятував свою браму. Тож зрештою всі погодилися на нічию.
Після гри всі гравці потиснули один одному руки-лапки й домовилися наступної зими на ще одну гру. Бо в цьому році кубок нікому не дістався.
Так до лісних легенд трапила історія про перший Кубок з палкошайби.
Чи це все правда - хто його знає? Це ж дуже давно було. А наступного року на змагання приїхала ще й гоблінська команда з великим Трольом на брамці. Оце була забава!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Легенди Гном'ячого Лісу
Krótkie OpowiadaniaЗбірка коротеньких історій, що я пишу для своєї доньки.