Найяскравіша посмішка

Все добре,сонце?

Вони вже вляглися і Фелікс поклав руку разом з ногою на старшого зітхнув.

–Все добре,сонце?–стревожено запитав Хьонджин.

–Більше чим–посміхнувся молодший.–Але моє тіло невитримно болить–поскаржився той.

–Вибач,любий–поцілував того щоку Хьонджин.

–Дурненький,вибачитися будеш,якщо завтра я нормально ходити не зможу,ти будеш носити мене всюди власноруч.–сказав Лі і обхопивши обома руками обличчя старшого,цьомнув того в родимку на лиці,а потім обійняв за шию,вмостивши свою голову на плечі Хвана,зовсім близько до шиї.Його дихання досі гаряче,це Хьонджин відчув.Молодший вже ледь не повністю заліз на брюнета,а той лише поклав свої руки йому на талію і цілував ключиці молодшого,коли той щось тихенько шепотів.В такому положенні вони і заснули.

–Со Хі,може вони з нами захочуть,спитати треба–сказала мама Фелікса,щойно увійшовши з другою у квартиру Хванів.

–Дідько,що тут вчора відбувалося?Сусіди жаліються на якісь звуки.Ти піди подивись в гостинній,там Фелікс повинен бути,а я до Хьонджина.

Мами кивнули одна одній і розділилися.Хван Со Хі потягнула ручку дверей в кімнату сина і хотіла щось сказати,як картина перед очима привела її в ступор.

–Со Хі,Лікса нема..–заявила Лі Джуньон,підбігши до подруги,але через секунду обомліла через картину перед ними.Їхні сини,прямо зараз лежали разом в ліжку,один напів втягнутий,а інший зовсім оголений.Фелікс прямо зараз перекотився на бік,а Хьонджин за ним,обійняв його ззаду і цьомнув кудись у щічку.

Мами різко зачинили двері і приголомшено живились одна на одну.

–Вони що...

–Тепер я знаю звідки звуки–сказала Со Хі.

***

–Добрий ранок–сказав Фелікс,вже в який раз цілуючи Хьонджина.

–І тобі..–позіхнув Хван.

Пообіймавшись,вони піднялися з ліжка,аби піти на кухню.Хьонджин одягнув шорти з футболкою,поки молодший залишався в його сорочці.

–Ти її знімати збираєшся?–запитав Хван.

–Так,але не зараз,занеси мене на кухню,ноги болять–посміхнувся Лі і розтавив руки.Брюнет лише підхопив його на руки і поніс на вихід з кімнати.Вони про щось тихенько розмовляли,поки не дійшли до кухні.Чорт.Там сиділи їхні мами,які тихенько пили чай.