Найяскравіша посмішка

В тебе м'які ноги

Два тижня з моменту,як Синмін жив у Фелікса з Хьонджином.Речі він так і не забрав.Від Чоніна ні слуху,ні духу,схоже,йому жилося краще,на відмінну він Синміна.Він лягав і прокидався з думками про свого молодшого,про якого він ніяк не міг забути.Він ніяк не виходив з його голови,щоб Кім не робив.І знову наступила ніч.Синмін тільки но ліг у ліжко,як на телефон прийшло смс.
*+1 нове повідомлення від:сонечко*
Чонін.Це був Чонін.Не довго думаючи,Синмін відкрив додаток.

Сонечко:
Синмін,будь ласка,вибач,вибач мене мені так соромно,я..мені дуже шкода,що я не слухав тебе..

-Що сталося?

Сонечко:
Він кинув мене,як тільки отримав вдосталь,як тільки награвся мною,ти був правий

Синмін прочитав це повідомлення,не думаючи,різко підірвався з ліжка і переодягнувшись,вийшов з кімнати,почав поспішно взуватися.

-Ей,ти куди?-запитав Фелікс,який сидів за кухонним столом.

-Я..Чоніну погано,я повинен бути поряд..-ніяково відповів Кім.

-Я зрозумів,біжи.

Кім вибіг з квартири,не тягнучи час.

Пів години і Синмін вже відкривав двері,ще до недавна його квартири.

-Лисення,я тут,де ти?-запитував Синмін,зайшовши до квартири і одразу почавши оглядати кімнати,в пошуках молодшого.Та відчинивши двері Чонінової кімнати,він побачив скрученого клубком молодшого.

-Мінні!Вибач мене,будь ласка,вибач-історично повторював Чонін.

-Я вибачаю тебе,чуєш?Я поряд зараз,не бійся-заспокоював того Кім,вже обіймаючи молодшого за плечі,сівши поряд на ліжко.Ян сів до нього на стегна і притисся ще міцніше,не припиняючи плакати.

-Я..я такий дурний,Мінні,я образив тебе і інших...я такий дурень-продовжував тремпіти Чонін.

-Ти просто довірився йому,тут немає нічого погано,просто він не та людина,ти був без розуму закоханий в нього і..-Синміна перебили.

-Ні,це не так..я..як тільки ти пішов,я перестав нормально мислити і..Чану це не подобалось,коли ти пішов я дійсно почав помічать справжнього його..він..він кинув мене,заради Бок Су.