Найяскравіша посмішка

Що ви тут робите?

-І з цими словами я вийшов..-закінчив розповідь Синмін.Фелікс дав йому свої речі,а Хьонджин приніс йому плед.

-Ти був закоханий в нього зі старшої школи...тобто три роки?-запитав з чашкою чаю у руках Лі.

-Так..

-Він розчарував мене тим,що поставив Чана,вище за друзів.А саме та ситуація з Біном..а якби було щось важливе?Він вчинив не гарно-тихо продовжував Фелікс-але ти був також занадто грубим..

-Так і я дуже жалію про це..

-Загалом,я розумію тебе,Мін.Ти можеш залишитися у нас,ми не проти.Поки будеш у кімнаті Ха ру,в гостинній тобі буде не зручно,а там велике двоспальне ліжко,малий буде зі мною спати.Залишайся,наскільки тобі буде потрібно-проговорив Хьонджин.

-Дякую вам..-з все таким же тримтячим голосом сказав Кім.

-Я піду перенесу малого до себе,аби ти міг лягти і відпочити.-доповнив Хван і направився до дитячої.

-Я тепер розумію,чому ти так дивно поводився,коли Чонін згадував про Чана і чесно кажучи,він мені теж не дуже подобається,але Чоніну це говорити безтолку..Я думаю тобі все ж таки варто переговорити з ним завтра,чи тоді,коли ти будеш готовий-підсумував Лі.

-Дякую тобі..я обов'язково поговорю з ним і вибачусь-відповів Синмін,а через секунду Фелікс огорнув його теплими обіймами.

-Кімната готова,можеш йти відпочивати.

Ранок,9:37.Фелікс сидів на кухні,переглядаючи щось в соцмережах,як почув звуки позаду себе.

-Доброго ранку,маленька проблемка -сонним голосом привітався Хьонджин.

-І тобі.Питання,Ти хоч колись тримаєш своє слово? ми мали в дев'ять вже бути там.Хван Хьонджин,тобі вже варто привести свій графік сну в порядок.А якщо це було б якесь важливе завдання,а?щоб ти тоді робив?-сердито бубнів Фелікс.Та незважаючи на те, що його лице було похмуре,на столешниці стояв свіжо приготовлений омлет і з ,улюблений Хьонджином,ранковим американом.

-Та зробимо твої фото,малий,чого ти так розкричався?-протерши очі,сів за стіл Хьонджин-це ж мені?-запитав той,вказавши поглядом на сніданок.

-Було б тобі, якби ти дотримався обіцянки і прокинувся для виконання мого завдання,а зараз це належить дворовим кішкам- не переставав бубніти молодший.-їж і скоріше йди вдягатися.В нас залишилося мало часу.