Детектив Кроуфорд

19

Льюїс вистрелив у Меґан.Алек прицілився йому у ногу, й за один вистріл чоловік впав, так і не зумівши вистрибнути з вікна.Сходами уже підіймалася підмога, Андерсон заковував у кайданки Льюїса, а Алек підбіг до Меґан, у якої з плеча стікала кров.

-Меґан!Ти мене чуєш?Тримайся, швидка вже їде!-Він ніжно взяв її на свої великі та сильні руки, й закривши її рану рукою, вивів на двір.Напевно, Меґан людина з хорошою вдачею, адже швидка вже паркувалася біля поліцейських машин.З сусідніх будинків виходили сонні люди, щоб подивитися на це "шоу".Андерсон виводив Льюїса, який був закутий у кайданки, й посадив на заднє сидіння у поліцейську машину.З обох боків до Льюїса підсіли поліціянти.Андерсон підійшов до Меґан, якій перев'язували плече.

-Все добре?Немає серйозних поранень?-Запитав він.

-Ну, не рахуючи простреленого плеча, то напевно немає.-Відповів Алек.

-Не смішно, Алеку.Я поїду з цим кадром у відділок, якщо щось буде потрібно, зателефонуєте.-Після цих слів, чоловік розвернувся й сів у поліцейську машину.Всі 2 машини поїхали й залишилися тільки швидка й машина Алека.

-Гадаю, жінці потрібно поїхати з нами до лікарні, щоб її краще огледів лікар.-Сказала маленька й мила санітарка.

-Ми впораємося і без лікаря, дякую.-Відповіла Меґан, пробуючи піднятися.-Це всього невеличке поранення.Трохи зачепили плече.Ми до такого звикаємо.Я хочу додому, Алеку...-Тримаючись за Алека, сказала Меґан.Вони пошкандибали до його машини й поїхали додому.

-Чому ти мене знову не послухала?Ми могли обійтись і без цього поранення.-Запитав Алек, коли вони вже їхали.

-Я ніколи нікого не слухаю.Тобі варто до цього звикнути.-Дражливо, але в той час і любляче посміхнулася Меґан.Прийшовши додому, вони одразу ж вмостилися в тепле ліжко.

Наступного ранку, Меґан з Алеком приїхали до поліцейського відділку.Льюїс уже сидів у кімнаті для допитів, і Меґан з Алеком спостерігали за ним через двостороннє дзеркало.

-Я хочу з ним поговорити.Хочу почути його версію.-Рішуче сказала Меґан.

-Він небезпечний, Меґан.Давай краще я?...-Алек взяв її за руки.

-Ні!-Перебила його жінка.-Я хочу сама все це почути.Хочу поглянути в його очі.Зрозуміти, чому він це зробив...Будь ласка.-Благально посміхнулася Меґан.