Поцілунки грішників

Розділ 13

Крістіан
Я пам'ятаю, як батько бив мене ременем за кожну погану оцінку, за кожен «не такий» погляд у його бік. Мені заборонялося говорити без дозволу, я не мав права їсти, якщо батько ще не сів за стіл. Якщо я намагався захищати свою маму, мене заганяли в комору, де єдиним джерелом світла була замкова щілина.
Мені було десять, коли мене вперше залишили там ночувати. Я відчував, як страх проникає в мою душу, і тиша навколо здавалася неприродною. Коли мені виповнилося п'ятнадцять, мій тренер з баскетболу помітив мій талант. Зрештою я вирішив, що зроблю все можливе, щоб покинути дім Блейків назавжди.
Я втік з дому, коли мені виповнилося вісімнадцять. Тоді я став повністю незалежним від свого біологічного батька, зміг скористатися грошима, які залишив мій дідусь на моєму рахунку у банку. Вклавши значну частину в акції однієї фірми в Чикаго, я сподівався, що це дасть мені шанс на нове життя.
Чи був я щасливий? Ні. Внутрішня порожнеча переслідувала мене, незважаючи на свободу.
Але коли я витратив двадцять вісім годин у дорозі, нарешті дивлячись на дівчину, яка освітила мій світ, моє серце наповнилося надією.
Чи був я щасливим у цей момент? Так. У неї була така здатність змінювати моє сприйняття дійсності, і я відчував, що, можливо, нарешті знайшов щось вартісне в цьому жорстокому світі.
Її тихе дихання лоскотало мої губи, які були всього в одному міліметрі від її. Грейс не відштовхнула мене, а просто чекала. Я не тиснув на неї, дозволяючи зробити вибір.
Штучне світло її маленької кімнати м'яко освітлювало її неймовірно привабливе тіло, що було вдягнуте в коротенькі шортики та легку кофтинку, яка лише підкреслювала її форми. Я відчував, як моє серце б'ється швидше.
Будучи джентльменом, я концентрував усю увагу на її очах кольору віскі, намагаючись зрозуміти, що відбувається в її думках. Бачить Бог, я старався. В цей момент, коли все навколо зникло, залишився лише я і вона.

— Як ти сюди потрапив? — її тихий голос повернув мене в реальність.

— Мені довелося дуже довго просити охоронця. Я сказав, що тут те, без чого я не можу спати.

— І без чого ти не можеш спати? — вона зачепила своїми губами мої, залишивши їх там на мить, яка здавалася вічністю.
Я це сприйняв як дозвіл, каюся грішний.
Вони були такими ж мʼякими, які я уявляв. Проводячи язиком під моєю верхньою губою, дівчина дражнила мене. Я казав, що вона ангел? Повірте мені, в плані поцілунків вона стає кимось іншим.