Підписаний документ

5 частина

Хлопець та дівчина спали, ніби вони заснули вічним сном, але у царство Морфею, там було приємно та по своєму спокійно, Емірі не хотіла прокидатися, тому розвернулася на інший бік. Ріндо давно прокинувся та йому було всеодно що його голова тріскалась від болю, але впізнавши знайомий інтер'єр його біль відійшла на другий фон, а глянувши на тумбочку той потягнувся за пігулкою та водою та через 10 хвилин йому стало легше, а Ріндо почав розглядати риси обличчя які давно не бачив її довгі вії, її гостре підборіддя, м'який ніс та губи які хотілося поцілувати, йому знову хотілося відчути солодкий смак її губ, але той підніс долонь до її вилиця та пальцем обвів риси, а вона здригалася від його доторків, а він усміхався від її реакції, хах, він давно не бачив як вона розплющувала очі він нього, він давно не бачив її так близько, от через 10 років вона знову у його руках. Дівчина поворухнулась та відвернулась, а той як у старі часи пішов готувати сніданок який принесе їй у ліжко, в його пам'яті спливали спогади як він приносив сніданок у ліжко коли вони були у сварці, як вона приймала та посміхалася, а той намагався не розлити воду, потім вони ледве не розливши воду продовжили примирення, але у більш інтимній обстановці.

Емірі відчула своїм носиком смачний запах, хоч вона не хотіла вставати та вона всеодно піднялася та узявши ковдру вона закуталася у неї й пішла на запах. Ріндо стояв спиною до неї та слухав музику, яку він сам створив, вона любила дивитися як хлопець рухався під ритм, тому вона облокотилась на римку двері  та насолоджувалася цим видом. Блондин готував місо-суп та рис, нічого дивного це традиційний сніданок, як же давно вона його не їла, особливо у виконанні Ріндо, він відчув чийсь погляд на своїй широкій спині та обернувся та побачив її. Вона стояла із своєю світлою посмішкою та посміхалася йому, а той розвернувся та продовжив готувати, його широка спина на якій було видно м'язи, дівчина спокійно підходила та обійняла за талію, на ньому був фартух, тому було трішки не зручно.

- Сідай, скоро буде сніданок, як спалося? - він говорив це так, ніби не він вчора прийшов п'яним у ночі, а вона, бо у його словах точно чувся сарказм. А в цей час він зробив вогонь меньше для рису, бо той міг вільно підгоріти, вона дивилася на нього та хотіла обійняти як у старі часи.

- Ну, поки ти не прийшов спалося добре, а далі ще краще, а ти взагалі чого так? Бо наскільки я знаю , то не в твоєму стилі. - її голос звучав запитливо та жартівливо, хах, вона дивилася як той мішав суп, як вени виступають на його руках.