Наш гг ліх пролежав аж до вечора, ну це так собі. Почувши голоси він почав розплющувати очі. Йому після цього одразу побачився дим від вогню. Зоряне небо над ним вражало його. Трохи привставши до нього одразу заговорили.
-Та ну, ти шо, живий? - спитав Тесламакс.
-Живий... - трохи ще сонний промовив Мейтор.
-То мабуть все від квасу, бо справжній натуральний складно засвоїти, а ось якусь штучну фігню яку варять легко. - сказав Ґлупі.
-То ж ти в нормі, Мейторе? - спитала Нян.
-Так, наче відійшов.. - зі слабкістю сказав гг.
-Ні ну, якщо б ти був слабкіше, ти б здох. - промовив Тесламакс.
-Жах, тобто мені пощастило?
-Ну ні, ти б в будь-якому випадку так собі себе почував, але ти ще не пив зимового квасу, там ти б точно здох. - промовив Тесламакс.
-Га?! Я не хочу таким молодим помирати:(...
-До речі тобі кілько рочків?- спитав Ґлупі.
-Мені 17.. - сказав гг.
-Нічого собі, думав шо лиш 15. А мені 18, скоро ось день народження. - у відповідь сказав Ґлупі.
-Але вже виглядаєш як дід, який скоро помре. - з насмішкою сказала Нян.
-Ага, тільки сама виглядаєш як якийсь кід. - промовив Ґлупі.
-Альо, мені 24, ґлупий. - роздратовано відповіла Нян.
-Вірю, я повірив. - відповів він.
-Ну вірь, я що, заважаю? - спитала Нян.
-Ну зі своїм ліхом в собі так.
-Не називай так овокселя.
-Ну вибач що він повний ліх, і взагалі старий фашист. - промовив Ґлупі з насмішкою.
-Тримай. - тінь позаду неї вдарила Ґлупі по голові.
-А х ти ж гадина така, ти отримаєш! - кидався погрозами Ґлупі.
Він намагався на неї напасти, але Тесламакс позаду почав його стримувати.
-Альо, не тре. Не поводься як вона. - казав Тесламакс.
Тим часом Нян просто глузувала.
-Я тебе приб'ю, годинникарка ти триклята. Ти у мене отримаєш стусанів у мене! - кричав Ґлупі.
-Спочатку дістань мене. - продовжувала глузувати вона.
Ґлупі вже хотів кинути кунай, який був у нього біля ass. Діставши як хотів кинув, він летів до Нян. Однак щось зупинило його.
-Здібність, письменник, бар'єр. - промовив Кіт.
-Га?! - вже офігів Ґлупі.
-Хіхіхіхіхі. - сміялась Нян.
-Ти поводиш себе як дитина мала. - промовив Кіт.
-І що з того? - спитала у відповідь Нян.
-А це те, що так собі.
-Мені пофіг. - _- - промовила вона.
-А. Зроз. - відповів Кіт.
-Давайте не сваритись, а просто вип'ємо квасу разом! - запропонував Тесламакс.
-Так новенький після нього ледь не здох. - троє промовили одразу(типу Ґлупі, Нян, Кіт).
-А, ой. - сказав Тесламакс.
-То ж, що тебе привело саме до Кабачку, Мейторе? До базованої крінжі? - запитав Ґлупі.
-Мене привів Квасиґ до Кабачку. - відповів гг.
-Та знаю, хто привів, але не знаю навіщо саме до неї.
-Бо навіть гадки не маю. Але сам прийшов до ЄУКу заради сили. - сказав гг.
-Ти просто хочеш стати сильним чи що? - спитав Тесламакс.
-Ні, зовсім ні, просто батько сказав мені перед смертю стати гачімени, розповівши легенду про битву бога гачіменів й бога фембоїв.
-А, то та історія про битву Біллі й Астольфо? - спитав Тесламакс.
-Так, та сама. Батько казав, що якщо стати мені гачіменом без магії в собі, то я отримаю силу бога Біллі. - відповів Мейтор.
-А сенсі не маєш магії? - зі здивуванням спитав Кіт.
-Я не можу використовувати крінжу або базу, їх просто нема в моєму тілі... - засмучений вже сказав Мейтор.
-Якщо ніц такого використовувати не зможеш, то накачай м'язів, не хвилюйся то, я то поможу. - з сяячуми очима промовив Тесла.
-Ти ж мене не знаєш навіть..
-Ти ж наш однокласник тепер, і ми хочемо, щоб ти дійшов до своєї мети, бо ти, тепер частина нашої сім' ї Кабачку! - всі вони промовила у голос.
-Дякую вам люди... - промовив гг.
-Тепер ти офіційно наш друг. А з завтрашнього дня почнеш тренування. - сказав Кіт.
-Все ж дякую вам.. - немов на очі у гг з'являлись сльози.
Післямова
Коротше післямови не буде. Якщо що, читачі, ви топові:D. Слава Україні!
