До борделю у Мемах заходить наш старий знайомий, Капрал. Його тут чекали.
-Добрий вечір, пане корчмарю, - до чоловіка за барною стійкою звернувся Капрал - чи не могли б ви показати, де знаходиться кімната 5?
-Мені пан Джеймс казав про гостей, - чоловік показав у напрямок сходів - передостання кімната.
-Дуже дякую вам. - він пішов до сходів.
Йшовши туди, навколо нього було багато пияк, стриптизерок та повій, котрі шукали свого клієнта. Біля сходів, Капрала штовхнули у спину.
-Агов, бидло то, дивись куди преш! Сліпошарий чи шо?! - позаду нього був чоловік, від якого тхнуло перегаром. Біля нього була молода дівчина у доволі розпусному одязі, скоріше всього повія.
-Пробачте, пане, однак ви самі в цьому винні.
-Га?! Та я тебе зараз. - п'яниця хотів замахнутися на удар.
І тут бам, Капрал з неймовірною швидкістю вдарив пияку прямо по корпусу, у печінку (ну тут нокаут). Пияка впав на коліна та почав харкати кров'ю.
-Курва… Ти у мене отримаєш.. Я беру своїх пацанів, і тобі буде кабздець..
-Послухай мене, - наш знайомий дивився на бидло зверхньо - те, що ти розмовляти можеш, вже є твоєю удачею, бо я не вдаряв навіть у повну силу. Хочеш ще отримати, чи краще втечеш? - його очі були як у звіра, що побачив жертву.
-Ти у мене ще получиш паскудо сива! - прокричав алкоголік біжучи кудись.
Капрал пройшовся по сходах, до кімнат. З більшості чули я стогони та те, як немов там армреслінгом займаються десь, з одної навіть фрази “dungeon master” та “so fu.. Ing deep”. Такі кімнати наш сивунь минув до передостанньої, з якої чулося хропіння та тихі розмови. Він постукав.
-Хто це? - почувся голос молодика.
-Здогадайся, Джеймсе. - відповів Капрал.
Двері одразу відчинились, і перед його очима постала обширна кімната, де сиділо до 9 людей. Серед них він впізнав Горнятко.
-Вітаю вас всіх, шановне панство. Велика у вас звісно компанія тут, треба буде познайомитись. - промовив Капрал вклонившись.
-Хах, не очікував такої інтелігетності від звичайного найманого вбивці. - відповів Бобер (типу отой шо Нізоро).
