Стосунки - наше прикриття

5

Сонячне проміння вперто вривається в кімнату, попадаючи прямо на обличчя Юнгі. На першому поверсі точно вже давно хазяйнує Мінхо, гості ще відпочивають, а батько приймає душ. Юнгі впевнений. Він розплющує очі, намагається встати і розуміє, що в нього затерпла рука.

-Чорт, - свариться і опускає погляд на тільце, що розвалилося на ньому, пускаючи слинки і зморщуючи носика.
-І скільки ж ти ще плануєш спати? - через десять хвилин залипання в телефоні, запитав сплячого.

-Я не шплю увже. Та, ше три хфилинки, - бубнить щось омега і підтягується ще ближче, дихаючи вже Юнгі кудись в шию. Альфа аж дихати перестав.

-Тук-тук, - з-за привідкритих дверей виглядає світла маківка.

-Доброго ранку, пане Джин, - вітається Юнгі.

-Доброго раночку. Ухти! - старший омега побачив, як лине його син (в одній футболці, з голими ногами) до Міна молодшого.
-Я типу вас на сніданок прийшов покликати, але зроблю вигляд, що ви ще спите. Думаю, поніжитися в ліжечку вам зараз необхідніше, - підморгує. Юнгі на це тільки хмикнув, поки омега почав йорзати на ньому головою.
-Які ви солодкі, діти мої, - в захваті від «парочки» Джин.

-Я думаю, саме час зробити вигляд, що ми ще спимо, - Юнгі хитро дивиться на старшого і тягне нижче до колін футболку, що вже підскочила, оголюючи стегна Чіміна. Він, відчуваючи це, розплющує очі і не рухається, поки до нього доходить все те, що тут відбувається.

-О-о, все, я вас зрозумів. Мене немає, - залишає їх Джин. Чімін різко підхоплюється і відскочує він Юнгі, ледь не падаючи на підлогу.

-Ти чого?! - тримає його обома руками за ліву стопу Юнгі (ледь встиг схопити).

-Пусти, - пискнув тільки омега.

-Як хочеш.

-Ай! Ти навіщо мене кинув?

-Сам сказав пустити. Тебе блискавкою лупануло? Чого ти так різко вскочив?

-Що ти хотів зі мною зробити? - натягує якнайнижче футболку, прикриваючи голі ноги. Від погляду Юнгі це не ховається, він кидає ковдру Чіміну.

-Закутайся, зараз щось одягнутися дам. Ти ж не думаєш, що я тебе примушувати до чогось збирався?

-А як тоді зрозуміти те, що ти говорив і робив?! - нервує омега.

-Чімін, я б навіть не подумав ніколи про таке, - зміряє серйозним поглядом омегу.
-Тримай. Ванна кімната сам знаєш де. Потім спускайся снідати, - виходить з кімнати зі своїми речами і йде в іншу ванну кімнату.

-Юнгі, - підскакує з полу Чімін.

-Зубну щітку там в тумбі навісній візьмеш, рушник у шафі, - доповнює свої слова альфа.

-Блін, - видихнув винувато Чімін.