Стосунки - наше прикриття

6

>>>>>>>>>

-Доброго ранку, - вітається омежка.

-О! Щось ви швидко. У вас хоч один захід був? Про два я навіть запитувати не хочу, це в кого ж така слабка витримка?

-Тату, припини.

-Джин, залиш дітей. Вони самі можуть розібратися, - обіймає його чоловік.

-Поки вони розберуться, я вже посивію. А я ще молодим, красивим маю онуків поняньчити. Давай, Пак Чімін, викладай усе.

-Тату, не було нічого! Перестань!

-Усе, сідайте за стіл. Чімін, а де Юнгі?

-Я вже тут, доброго ранку всім.

-Батьку, підкинеш мене в центр? Чи ти сьогодні не їдеш?

-Їду, але не підкину, бо мені на зустріч потрібно. Візьмеш таксі.

-Юнгі, давай ми підвеземо? Всеодно через центр будемо прямувати, - пропонує Джун.

-Дякую.

-Усе, давайте їсти, бо все захолоне.

Після сніданку Юнгі одразу пішов переодягатися і збирати потрібні речі, поки інші прощалися.

-Юнгі, ти довго ще? Тебе ж чекають, - гукає сина Мінхо.

-Все, іду!

-Чімін, ідіть з Юнгі в машину, ми зараз з татом підійдемо.

-Гаразд, - бере ключі у батька і йде взуватися.

Щойно він приземлився на сидінні, з іншого боку хлопнули двері. Хлопець кинув поглядом на альфу і опустив винувато голову.

-Юнгі?

-М?

-Я не хотів тебе образити.

-Ти і не образив.

-Але я ж бачу, що навпаки! - злиться Чімін.

-Пробач, мені телефонують. Маю відповісти, - він виходить із машини, а омега спостерігає за ним.

Юнгі так весело з кимось розмовляє. Може, у нього омега є? А Чіміну то що до цього? Просто прикро, що альфа до нього почав холодно ставитися, а тепер говорить із кимось і сміється. А он батьки на горизонті з'явилися. Чімін одягає навушники, повертається до вікна і не бачить, як за ним спостерігає Джин. Підозрілим поглядом кидає на Міна і сина свого.

-Ви посварилися?

-Ні, все нормально.

-Юнгі, нас не було всього кілька хвилин. Що вже таке? І не потрібно мені брехати. Я тебе слухаю. Чим мій син уже не задоволений?

-Джин, мені немає чого вам брехати. Ваш син просто, - кидає біглий погляд на омегу, - посто хотів зі мною пройтися. А я йому відмовив, бо мені потрібно по своїх справах.

-І він через це надувся? Візьми його з собою, будь ласка.

-Джин, він же ж сказав, що не може. Нічого страшного не станеться, якщо Чімін поїде додому і займеться навчанням. Іншим разом прогуляються.

-Ви хоч номерами обмінялися? - зітхає Джин.

-Ні.

-Дай мені свій телефон, я запишу його номер. І як так можна взагалі?

-Коханий моті? - читає Юнгі контакт.
-Це що таке?

-Не що, а хто. Це Чімін~і так підписаний у тебе. Маєш щось проти?! - сверлить його поглядом Джин.

-Ні, не маю, - розгублено відповідає.