-Тато звільнив нам дім, тому сьогодні тусуємося тут, - каже Юнгі, вони з друзями увійшли в будинок.
-Потрібно було ще в маркет забігти, - каже Техьон і запригує на спину Міну.
-Ти трохи важкенький, - коментує альфа.
-Та де там. Я легкий, як пір'їнка.
-Ти чого такий сумний? - запитує Хосок і закидає руку на плече Чіміну. Омежка був якийсь понурий, Хо це помітив. І в чому причина також підозрював.
-Все нормально.
-Юнгі тебе образив? Ти тільки скажи, я з ним поговорю.
-Ні, ні, все добре. Він мені чого не зробив, - стрепенувся Чімін і зупинився.
-Чімін~а, ти дуже милий і взагалі маленьке сонечко. Я не хочу, щоб ти сумував, ну? Посміхнися, - просить Хосок і обережно торкається чужого обличчя руками. Чімін дивиться в очі старшого і легко посміхається.
Ну от як можна, дивлячись на нього, не зробити це?
-Ось так, молодець, - Хосок залишає легкий поцілунок на лобі молодшого і обіймає його.
-Хо, сходіть в магазин за випивкою, будь ласка, - підходить до них Чонгук.
-Опачки, я також обіймашки хочу, - і підбігає до них, навалюючись зверху зі своїми обіймами.Вони починають хіхікати, але через кілька хвилин Чімін починає вириватися з цього кокону і вони з Хосоком рушають в маркет.
Купують все необхідне і трохи смаколиків Чміну, бо «Я хочу, щоб у тебе, Чімін~і, був хороший настрій». І повертаються в будинок, наспівуючи якісь пісні.
Тим часом Техьон допомагав Юнгі на кухні, а Чонгук облаштовував їм місце для посиденьок у вітальні і шукав цікавий фільм.-Хто там є вільний, забирайте пакети! - голосить Хосок з порогу.
-Давай сюди, хьон - підходить Гук.
-Чімін, давай пакет.-А, ні, це йому. Ходімо - каже старший і вони втрьох йдуть на кухню.
-Йо-ой, а що це так файненько пахне?-Хьон, ти знав, що Юнгі вміє готувати? - запитує Техьон, нарізаючи морквину.
-Знав, але не пробував ще не куштував нічого приготованого ним, - підходить до Чіміна, що тихенько стояв біля вікна. Закидає руки на його плечі і трохи висне на ньому.
-Хьон, ти важкий, - хіхікає Пак.
-Чімін, тобі вже добре? Я маю на увазі те, зо тобі на сцені, ніби, погано стало? Юнгі сказав.
Пак кидає швидкий погляд на Міна і відповідає Техьону:
-Мені краще. Дякую за турботу, - крива посмішка.
-Хьон, я піду у вітальні посиджу. Думаю, тут помічників вистачає, тож ніхто проти не буде, - звертається до Хосока, але так, щоб чули всі.-Думаю, мені знадобиться і твоя допомога, Чімін. Якщо ти не проти, звісно, - відволікається на нього Юнгі.
-Давай, Чімін~а, а я поки піду в Юнгі в шафі пориюся. Тобі щось принести переодягнутися?
-Ні дякую.
-Знайди всім щось, - заперечує Юнгі.
-О! Я з тобою. Чімін-а, ти ж справишся? - пожвавлюється Те. Який же перерив гардеробу без нього?
Чімін киває головою і Техьон разом із Хосоком ідуть з кухні.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Стосунки - наше прикриття
Fanfiction-А що мені тепер батькам говорити? - здувся від думок Чімін одразу, як сіли в авто. -Стосунки - наше прикриття. -Що?