Чай і віскі

Частина 13

☕️

Вишневий чупа-чупс

– Попереджаю, у мене маленька кімната, і якщо тобі здаватиметься, що ти відчуваєш запах лаванди, то тобі просто здається... – застеріг Юнгі, перед тим як штовхнути вперед двері своєї кімнати.

– Ем, що..? – збентежено поглянув на старшого Чімін, та вже за мить всі його питання випарувалися у повітрі. Повітрі, насиченому легким ароматом заспокійливої, теплої лаванди.

– Тсс, ні слова, – швидко зупинив будь-які запитання, що зараз крутились на язиці у молодшого Юнгі, – просто проходь вперед.

На жаль, до подібних несподіваних візитів Мін не готувався... проте, зараз тішило лише те, що запаси його "лавандового сховища" значно поменшали з того часу як його почуття знайшли взаємність.

Чімін запитально повів бровою та все ж слухняно прослідував за простягнутою рукою старшого всередину кімнати. Його зустріли матові темно-сині стіни, на котрих висіло лише два плакати: один з них білого кольору, від краю до краю заповнений математичними формулами та, очевидно, виразами якихось дуже видатних математиків; а інший, трохи менший, у метрі від попереднього, зображував, ну... ще купу формул, тільки на чорному фоні...

Під цими ж чорно-білими формулами знайшло своє місце і широке односпальне ліжко, акуратно заправлене таким ж темно-синім, як і стіни, покривалом з двома декоративними подушками насиченого фіолетового відтінку поверх нього. У пів метрі від ліжка, прямо під широким, ледь заштореним важкою, темною тканиною вікном, розташовувався робочий стіл Міна, який зрівнювався по висоті із широким підвіконням. Просторе, чорне лаковане дерево стільниці вміщувало на собі кілька стосів книг і кіпу зошитів у правому кутку; підставку з олівцями та ручками поруч з високою, пустою склянкою для води, обовʼязково на круглій корковій підставці, у лівому кутку; та срібного кольору ноутбук посередині.

Поруч з столом знаходилось велике, зручне компʼютерне крісло і два мʼякі табурети, сховані глибоко під стільницю. А трохи нижче, між масивними чорними ніжками столу та ліжком, знаходилась невеличка приліжкова тумба, на котрій розмістились: класичний чорний, округлий будильник з білим циферблатом; схожий на ароматичну свічку темно-бузковий скляний циліндр із деревʼяною кришкою; та ще кілька чорно-білих... газет? Невже їх хтось досі читає... а саме — 24-ох річний студент і, за сумісництвом, хлопець Чіміна..?