Те, що я ніколи тобі не скажу

Глава 3

Минуло кілька звичайнісіньких днів. За бар була відповідальна вже не я, тому змістила фокус уваги на свої прямі обов'язки.

– Так хотіла потрапити на твій "Літературний бенкет", – Естер малювала щось на серветці ручкою, намагаючись підтримувати бесіду. – Не лякайся, у мене високі очікування, судячи з усього, що ти мені розповідала, що побачила на сторінці ресторану.

– І не знижуй їх, не планую розслаблятись, – зібравши папери з роздрукованими творами, які мені надіслали, в акуратну стопку, я додала: – Та якби й хотіла, то не вийшло. Навіть коли обіцяю зробити все, як вийде, застаю себе посеред ночі за допрацюванням.

– Ти перфекціоністка.

– Не пишаюсь цим. Без мого зациклення на ідеальній роботі жилося б набагато мені краще.

Естер хитро всміхнулась, мов лисичка, та передала мені серветку, наче шпигунське послання, перед тим залишивши на ній відбиток від своєї помади. Я з цікавістю розгорнула цю записку, побачивши там невеликий малюнок троянди.

– Знаю, ти вважаєш їх банальними квітами, але вони в мене гарні виходять.

– Дякую, Ессі, – я навіть зашарілась. – Дуже приємна дрібниця.

– Дрібниця?! – насупила брови мисткиня. – Нічого собі! Оце витратила купу часу, створила шедевр і дрібниця!

– Естер! – знала, що вона жартує.

Заховала відразу серветку в потаємну кишеню сумки, аби тільки не загубити. І варто було озирнутись, як я побачила, що разом із кількома відвідувачами в останню чергу зайшов той, про чию появу так марила. Серце закалатало чомусь настільки шалено... Закрадалась дурна думка про те, що воно вилетить з грудей, розламавши мені ребра.

– Арон... – прошепотіла я, сховавши погляд.

Рухи мої стали хаотичними. Заправляла волосся за вуха, то виправляла його назад, пригладжуючи. Слідкувала за тим, куди він іде, але заразом вдавала, що зайнята розмовою з Естер.

– Твій друг Арон? – нахилилась уперед і перепитала моя подруга, звернувши паралельно увагу на особливого відвідувача.

– Так! – тихо крикнула я, усе ще намагаючись з'ясувати, як краще себе повести в цій несподіваній ситуації.

– Покличемо його?

Естер не була в курсі всього про Арона й мене, тому зробила логічну пропозицію для її бачення ситуації.