Залишки бруду Прототип

Розділ 11

Це почуття люті й огиди знову спалахнуло всередині Мо Сі. Хоча його обличчя залишалося холодним, у темних очах горіло полум’я.

Він відчував образу, але не розумів, що його образило.

Він знав, що не повинен злитися на тих, хто прийшов запалити табличку Ґу Мана, вони лиш купували задоволення.

Звинувачувати Ваншу-дзюня також було некоректно, він і Ґу Ман ворогували на підґрунті зради – Ваншу-дзюнь лише карав злочинця.

Тож він міг ображатися лише на Ґу Мана.

Він дивився на яскраво-червоні слова, червоногарячі, схожі на чуму, яка легко заплямувала глибину його очей.

Усе здавалося таким знайомим, наче він переживав повторюваний кошмар.

Одного разу йому подзвонив одногрупник, який поспішав зі свого гуртожитку на нічну сцену в центрі міста. Його одногрупник сказав йому, що він, схоже, помітив Ґу Мана, який довгий час був поза межею, за вживанням алкоголю та наркотиків. Мо Сі не повірив у це.

Але коли він стояв у напівтемряві, задихаючись, як дурень, який пробирався крізь звивисті тіла чоловіків і жінок, штовхаючи важкі двері кімнати, він всерівно побачив той силует у глибині кімнати.

Це все ще було те обличчя, що і раніше, але ця людина вже була іншою.

Ґу Ман розкинувся на темному шкіряному дивані в оточенні дівчат, між його пальців ледь тліла сигарета, зелений дим ліниво здіймався вгору, а він, посміхаючись, пив алкоголь, який йому наливали жінки. Почувши шум, він злегка розплющив свої несфокусовані очі, побачивши похмурий погляд Мо Сі, але він йому лише посміхнувся, ніби не помічаючи гніву та болю, що виднівся на обличчі його старого друга.

Мо Сі відчув, як щось розвалилося в його серці разом із недбалою посмішкою Ґу Мана.

Так.

Це був просто фізичний контакт.

— Це просто секс, не потрібно до нього ставитись серйозно. – Ось що сказав йому Ґу Ман у кімнаті нічного клубу.

Ґу Мана ніколи не хвилювали такі речі, тому, коли він лежав і сміявся в реальному світі, він необережно написав у романі.

— Що в цьому такого особливого?

Після того, як сім’я Ґу занепала, Ґу Ман не захотів піднятися. Може через смертний вирок батька, а може, тому що нескінченне горе матері розбило його душу на шматки, він вирішив жити в багнюці.