Розділ 13

23 3 0
                                    

Як…як вона могла бути порожньою?

Здавалось, ніби ложку крижаної води хлюпнули в киплячий таз, жар раптово згас,  а зовні піднялася пара.

Мо Сі намагався думати крізь пелену над очима.

Чому в баночці не було жодного каурі, якщо його кімнату відвідували клієнти?

Офіцер Мо був серйозний, відсторонений, дисциплінований, як непорушений рів, ніщо ніколи не могло підпалити його води.

Офіцер Мо був серйозним, відчудженим, зібраним, як непорушний рів, ніщо не могло його похитнути.

Окрім Ґу Мана.

Протягом тривалого часу, щоразу, коли він стикався з чимось, що стосувалося Ґу Мана, Мо Сі не міг контролювати себе і ставав розгніваним, імпульсивним, розчарованим, і як наслідок втрачав свій самоконтроль та здоровий глузд.

Після того, як він став поліцейським, коли декілька років був на межі життя та смерті, отримав досвід і загострив своє чуття до межі, він нарешті навчився контролювати цю єдину егоїстичну частинку себе.

Але тепер у цьому світі вони більше не були поліцейським і злодієм, він відчував себе звичайним молодим чоловіком, який поступово втрачав самоконтроль перед людиною, яка йому не байдужа, все більше відчайдушно бажаючи дізнатися як Ґу Ман жив останні два роки.

Невже ці люди принижували його, навіть не заплативши?

І чому він був таким байдужим, навіть відчуженим? Зіткнутися з такими випробуваннями сам на сам, навіть якщо не було чого втрачати, хіба дійсно вартує того, щоб терпіти ці крайнощі?

— Дармоїд!

Раптом ззовні почувся гуркіт, який перервав хід думок Мо Сі, а потім стало чутно кроки жінки, яка наближалася, вигукуючи прокльони:

— Нічого не може правильно зробити, цей вишкребок вміє лиш дратувати клієнтів. Краще б повісили цього зрадника раніше. Я не розумію чому Ваншу-дзюнь повинен зберігати життя цьому собаці!

«Хто це?» – Мо Сі злегка звів брови.

Книга побудови світу підказує: [Це управляюча Будинком Лвомей, мадам Цінь].

Мо Сі згадав. Давним-давно Ваншу-дзюнь хотів догодити Сіхе-дзюню, тому доручив мадам Цінь направити десь з десяток виданих дам до його війська. Тоді ця мадам Цінь була дуже красномовною і вміла впливати на людей одними лише словами. Сіхе-дзюнь не запам'ятав про неї нічого, окрім пронизливого голосу, який викликав у нього головний біль.

Залишки бруду Прототип Where stories live. Discover now