Кінець..?

31 3 0
                                    

Все почалося, коли я почала вчитися у  цьому ліцеї. Або трохи пізніше.
Я ніколи не любила предмет, який вона викладала, але на другому курсі все змінилось. Не знаю вже, полюбила я предмет через те, що закохалася в неї, чи закохалася в неї через те, що полюбила її предмет. Знаю тільки, що спочатку почала все вчити, уважно її слухати і навчилась тримати зоровий контакт.
Я ніколи ні з ким не тримала зоровий контакт.
Я уявляла дуже багато: ми були разом. В неї вдома, в мене вдома, в готелях і в самому ліцеї. Деколи про це дізнавались інші. Так як вона моя вчителька, а мені навіть не було шістнадцяти, в таких сюжетах у нас завжди виникали проблеми. Щей тому, що вона одружена і має дочку мого віку.
Я дуже хотіла, щоб хоч частинка моїх сюжетів була правдою, щоб хоч один її погляд щось означав.
Але це ніколи не було правдою.
Тому я просто писала вірші і продовжувала вивчати все, що стосувалася історії, в надії, що вона мене помітить. Що я буду для неї найкращою хочаб в чомусь.
Що я зможу стати для неї єдиною...

Оглядаючись назад, я вважаю себе дурною за ці мрії, фантазії і цю закоханість в цілому. Мабуть, іронічно, що я закохалась тоді саме у вчительку, яку я ненавиділа весь перший курс. Вона сварила мене за те, що я дивилась у вікно замість слухати її і, на мою думку, вимагала забагато. Вона сміялася з мене та моєї подруги, коли проїжджала в парку на велосипеді, доки ми читали на лавці книгу.
Вона точно була для мене найгіршою.

Весь третій курс я вважала, що вже в неї не закохана. Мені більше не снилися ці сни, мрії про неї були вже не такими сильними, але я продовжувала думати про неї і уявляти її увесь час, писати вірші.
Я продовжувала тримати зоровий контакт. Я почала зберігати листочки з віршами за обкладинкою зошиту з історії.
Я була закохана і тоді.

А в кінці третього курсу я подружилася з її дочкою. І, якщо ви про це подумали, ні: ця дружба почалась не з моєї ініціативи. Я бачу в ній тільки подругу. Я бачу її, як окрему особистість, а не дочку жінки, в яку була закохана.
Але я дуже сподіваюсь, що Агата ні про що не дізнається.

щоденник поганої ВенделінWhere stories live. Discover now