Ціна правди

Ксенія 1 Гріх

Новий щоденник. 
Початок :2015 рік
Кінець: (?)
Квітень 12

Любий щоденнику 
Таке враження що у всіх моїх однокласників є і стосунки або досвід в них. Я теж хочу мати когось близького з ким можу розділити своє життя, ділитися почуттями, турбуватись, ще й взаємно! 
Але якщо я буду зустрічатись з хлопцем і робити те чим більшість підлітків займаються, сексом, мене Бог покарає. А це означає що станеться лихо. 
Адже саме в цей момент може трапитись кінець світу. А до нього треба бути готовим в будь-яку мить! Тому я обрала бути до 18 одна.
Але чи стосується ця заборона і дівчат ? Чи буде вважатися це гріхом ? Я розгублена і не знаю кому вірити.
Боюсь говорити про це з друзями. А в тата, мабуть, згодом запитаю.

13 Квітня
Ох бідний Томаш! Він захворів.Тож я гуляла тільки з Рутою. Це сталось вперше задається. Том не хворобливий, Рута так, тому ситуації де тільки я і він частіші.
Хоча яка ж була приємною та комфортною ця прогулянка. Теми розмов з нею здаються глибшими ніж зазвичай.
Я хочу проводити з нею час. Це так класно! Я аж тріпочу думаючи про те що завтра зустрінусь з нею і ми підемо по морозиво.

Зізнаюсь про нечисту думку, але хочеться аби Том ще трохи похворів аби ми довше провели час разом. 
Піду помолюсь. 

Квітень 14.
Вона, хоча поїхати на море. Уже уявляю як ми могли б прекрасно провести час. Я здивована що не помічала того наскільки вона прекрасна як ззовні, так і зсередини. Я б зробила нам парні браслетики. Ми могли б ходити над море. Гуляти по пляжу.Але мене не покидає думка що щось неправильно. Це тривожить. Може до мене промовляє святий, а я того не розумію? Але я також і не розумію що не так роблю, можливо під час молитви я щось зрозумію?

17 Квітня
Говорили до ночі, та де там, до 3 години і ніяк не могли спинитися! Том, Слава Богу, одужав. 
Він рання пташка тож не витримав сидіти до пізна і ліг спати. Однак це був гарний вечір де ми з Рутонькою ділились таємницями та всяким таким. Як вона мені зізналась вона часто заздрить іншим. Я здивована, бо не ніколи не замаскувалась що така чудова дівчина заздрить комусь, з іншого боку то не дивно але.Все ж в них бідна родина, батько й мати пияки. Який же то тяжкий гріх. Надіюсь дуже що вони стануть на гарну стежину, а їх гріхи не впадуть на плечі Рути й Томаша. 
Ще вона зізналась що заздрить мені. Тут я взагалі в шоці. Не сказала в чому, ну нехай так. Я не хочу її допитувати.Однак мене це засмучує. Я думаю що це через те чого в них не було, але я мала, хоча й не рідна дитина татові, а вони рідні, через це прикро за них дуже. 

Після прослуховування пісні я замислилась. В усіх піснях і фільмах кохання відчувають тільки до протилежної статі. Але те що вони описують мені таке рідне і нагадує Руту.
Тому я вирішила поґуґлити та наткнулась на всякі статті й тому подібне. Здебільшого негативні де "ЛҐБТ" засуджують. Але не складно було також знайти й те чому і як гомосексуалізм не є ані хворобою, ані гріхом.
Це полегшення що я не хвора. І хвороба ж не може бути гріхом? Але якщо це все ж гріх, я не хочу, щоб через мене хтось постраждав. А що взагалі скаже тато? Він священник. Зараз ніч тому думаю запитати завтра. Та це страшно. Я не розумію що мені робити, щоб нікому нічого не сталось. Хочу і собі вгодити та Богу.

Квітень 15

Я поцілувала Руту. Ми з декількома однокласниками врешті пішли над річку. Скинулись на кока-колу і сухарики з крабом. А там пляшечка скляна, то одразу натхнення зіграти в "бутилочку". Також хотіли посидіти до вечора, розпалити вогнище і порозповідати історії. Мені ідея сподобалась.
Я сказала що хочу попередити тата і взяти їжу з собою. Після чого я з Рутою і Томом пішли до дому, тато побажав гарно провести час, тож ми взяли те що треба. 
Ще я з собою взяла ковдру, спрей від комарів і цукерки. Було смачно і всі зраділи. 

Перед тим як почати грати то однокласники поставили далі від пляшки, щоб та її не зачепила, банку з перцем як покарання.
Цікаво, а як кару в пеклі також можуть дати їсти перець? 
То так сталось що під час гри я поцілувала Руту. Пляшка повернулась до мене, а той на кого наступним покаже пляшка того і маю поцілувати. Я вагалась довго, думала з'їсти перець, але подумала що якщо не оберу її вона засмутиться. Така гарна, а я обрала з'їсти перець.
Я переживаю. Це ж наче гріх. Але тепер більше розумію оцю спокусу когось поцілувати. Бо Рута мила, а поцілунок буч приємним, швидким, але ніжним.
Господи прости... Запитаю завтра в тата, сто відсотків. Надіюсь що я дарма переживаю щодо того що це гріх тому старанно молюся, щоб нічого не сталось. 

Квітень 16
Тата збила машина. Я не знаю чи він виживе. Це моя вина. Моя. Моя. Моя! Яка ж я дурна і грішна. Якби ж я з'їла перець цього не сталося б. Якби ж я могла повернутись назад! Я б зробила все інакше і тато був би цілий. 
А може я недостатньо щиро каялась?