Ціна правди

Філіп 1 Почуття

Я не люблю слідкувати за часом. Зате чітко знаю коли минає дванадцять годин. Спеціально для мене Дарк зробила годинник і я вчасно приношу їй ліки, щоб полегшити симптоми ОКР.

Їй зі сто років, тож, мабуть, все ще важко перебувати у двох часових проміжках бути однаково ефективною. Знаючи її вона докладає всіх зусиль. Хоча і марно на мою думку. 

Ще за життя вона була релігійною людиною, а оскільки накази приносять ніхто інші як янголи від "бога". То вона зі своїм ОКР та загальною важливістю цих завдань, що мають катастрофічні наслідки якщо їх не виконати, зробить все відповідально і як найкраще.

Дарка п'є ліки з охотою, часто надмірною. Щоб могти виконувати роботу. 

Ліки п'є, а психотерапією яка їй більш необхідна, займатись не збирається.

Можливо зараз дивлячись на себе за життя вона чогось навчиться?

Вона активно слідкує за своїм минулим, а сучасність, здається стала байдужа, тож маю час на себе. 

Я читаю безліч думок. Серед цього безформного гаму й ідіотизму, є ті хто любили та люблять навчатись. Зокрема психологи й вся ця галузь. Мені ніхто не дасть папірець з доказом того що я гарний спеціаліст, але я ним є.

"Не старайся допомогти тому хто цього не бажає".  Досвід багатьох людей який обернувся для них лихом. І янголи забороняють безпосередньо втручатись в життя людей, і байдуже заради чого.Та що тоді мені робити ?

Пройшло ще десь двадцять хвилин і вона досі не відгукується. Тож маю час пожалітися і записати це. Колись прочитаю і буду ностальгувати.

Або поставою якусь виставу про важливість слухати лікарів, а не тільки себе. Мене вона сприймає як дурну та неосвідченого ! Знаю що її бісять мої спроби поглибитись в її минуле, бо вона бачте но, і так це все забула тож яке воно має значення? Велике.

Забуття це дар і прокляття. Але мені здається що навіть якщо ми забудемо наше минуле декілька разів.Психологічні звички, травми та вподобання не зміняться. Вона забула минуле, але мозок не змінився, як вірила з дитинства. Так і досі вірить, просто не пам'ятаючи чому. Вона боїться починати нові стосунки. Не знає чому, але факт є фактом. Забуваючі старі речі я будую нове, але зі старого. Тому що нове випливає зі старого. І щоб я не казали, Дарка впевнена у своїй, точніше божій правоті. Щодо так званого бога і його правоті маю багато сумнівів. Вся ця штука з впихуванням віри, аби вірили всюди де є живі та розумні істоти. І все це звісно ж задля того, щоб вони потрапили до раю, відношу враження що тут приховано щось глибинніше. 

І я не маю змоги це обговорити ! Дарк відсутня, ще й сприйматиме мене як вар'ята.

А що думають про це Клаус і Ґордон гадки не маю. Олівер, мене з ними давно познайомив, та від тієї зустрічі маю тільки декілька записів. Пізніше теж були спроби звісно ж, але здається їм обидвом байдуже на всіх крім них самих. Я пробувала, багато разів. Ґордон замість обговорення пропонує якусь справді садистичну дичину. Так звану перевірку на практиці. Спочатку я був погодився,це ж було б чудово дізнатись чи віра впливає на істот,але додумався розпитати з чим буде пов'язана перевірка. 

Коротко кажучи, з розчленовуванням живих, хочу зазначити, людей! При тому цей малий пиздюк знає що я читаю думки тих кого він хоче скривдити. Тому я відмовився, але йому сподобалася ідея. Серед мільярдів думок я міг розрізнити тих людей над якими знущається саме він. 

Часами думаю що я винен, навів його на цю ідею. Хоча я не повинен і не відповідальний за його усвідомлені дії. Хоч як дитинно він себе не поводить. 

З зустрічі з Клаусом я зрозуміли що він цікавий та начитаний. Однак відсторонений і воліє мовчати та занурюватися з головою в написані тексти та грати в більярд планетами. Часами планетами з живими істотами які янголи визнали непридатними, бо ті навіть не мають змоги вірити. 

Тому не знаю що, але щиро вважаю що вони планують щось погане.

І дивлячись на все це я розумію що з Дарк можна поговорити, та ми різні. Ми та наші думки не схожі, та це навіть цікавіше. Моя первинна цікавить коли я її зустрів в минулому була на висоті. Та я навіть в захваті від віри в те що ми робимо гарну справу. Є тільки один нюанс

Її впевненість нагадує її попередника, того самого Олівера. Скотиняка ще той. Я навіть якось намалював його, тоді коли ще був новачком та закоханий в нього. Тоді як він бачив в мені попередницю. Трохи як я зараз бачу в Дарк свого ворога. Але я не його кохана. А Дарка не він. До того ж все що їх об'єднує то це вірність своїй справі. І те що я підмітив з записів то це холод, хоча обидвоє можуть бути сонечками. 

Хочеться забути, щоб не думати про те що сталось. Але ж сука, я не перестану тримати зла ! Навіть як з часом забуду за що і чому тримаю те зло. Але ж злитиму. Кому від того буде краще ? 

Нікому. Як би мені не боліло перечитувати милі й солодкі моменти. Бо я можливо десь і досі сумую.

Думаю як було б добре з ним було поговорити. Не можу стверджувати. Та хочеться, щоб він розумів мене. Бути з кимось схожої думки. Це приємно. Але він би продовжив бачити свою минулу любов, а не мене.