Ціна правди

Дарка 3- Горить хата

"Горить сарай гори і хата" Але в цьому випадку. "Горить хата гори й життя."
Сьогоднішній день, і вже вчорашній багатий на події. Виглядає це все як книжковий сюр. І я мушу знову це переживати ? Інша перспектива. І я не знаю кому гірше. Їй, бо застрягла в одному моменті і думці. Чи мені, бо бачу як усім ?

Сьогодні 1 січня. Віктора немає 3 роки, Ксеня приїхала до дому з університету. Хоче бути вчителькою фізики. (Мені теж подобається фізика).
Зараз канікули і холод, землю вкрила біла перина, а з хмар падають сніжинки. І такої самої більше не буде. Чарівно.
Мені і Ксені це до душі, здається обидвоє почуваємось комфортно. Не знаю що вона, а я хотіла б аби зимі не було кінця.
Вона мала святкувати новий рік з "Рутою" бо та відповіла "взаємністю" на її почуття. Яких ніколи не мала. Вона просто заздрісна расистська сука, яка вважає себе кращою, тому що біла і "більше" страждає ніж Ксеня.
Але ж як її та заздрість має вижирати, що вона аби "зрозуміти" чому мене більше люблять, вдає "кохання".
Ні ну звісно проблеми не в її пасивно-агресивній поведінці і, бо вона просто на просто нудна.

Та через це я не почала б писати в щоденнику. Навіть те що вона зраджувала мене. То навіть не чверть біди. Ксеня дізналась про одну. А я про всі. І вона, Господи невже це справді була я, вбила двох людей.
Як це сталось?
Рута, вона настільки розслабилась що її піймали на зраді по дорозі в магазин! Йобаний магазин. Їбатись біля магазину, де буквально чи не всі можуть побачити.
Розпач Ксені.
І той хлопець бидло бидляче, то через нього над губою маю шрам. Бо в сенсі вона твоя дівчина. Ти що тупа чорна гомичка?
Тупа ні, а от він пару разів голову вдарився.
І бійкою назвати важко. Але у мене ж шрам, у нього зламаний ніс, а у шлюхи відбиток моєї долоні на щоці.

Думаю вона це заслуговує, але я не бог тому, не мала б бити.
Вважаю себе недостатньо хорошою, але не поганою. Ксеня ж просто сонечко, ну я її такою бачила поки не дізналась що вона пішла до батьків Рути, аби помститись.
Я впевнена що вона думала про це. Вона, я не робимо такого випадково!
Вони алкоголіки які знущались зі своїх дітей , Томаш і Рута зі зрозумілих причин не допомагають їм. Не проводять час разом.
А Ксеня немов мати Тереза. Часами сиділа з ними. Тому її прихід не був чимось чужим. Особливо в перед новорічну ніч. Невелика торбинка фруктів, дорогий чай.
І чи то звинуватила їх втому, що Рута така як є. А може сподівалась що вона прийде? Бо чаювання перетворилась на увімкнутий газ. Весело провели час, думали про завтра і говорили про вчорашнє.
Новий рік наступив швидко. Ксеня побула лишень пів години. Але вона розслабилась, стало краще. Та я, вона тупо забула що залишила їх на Бога.

Ксеня впала на ліжко та писала з Томашем про сестру і її зраду.
Бляха ну яке вона дурне — написав Том, після чого на екрані її телефону висвітлилось що Рута дзвонить.
Згадай гавно от і воно. Дописала та і взяла трубку.

Не пам'ятаю як саме та ті слова.
"Квартири немає" наче мені по тому самому місці де був поріз, пройшлись ножем. Вона, її батьки. Загинули через мене. Це моя вина. Чому я була тоді така, така зла ? І дурна. Я ненавиджу,  але як же добре що вона тоді була з тим хлопцем.
Вона занадто пізно усвідомила що стала вбивцею.
Це просто пиздець. Поліція вони не розслідували нічого. І всі сусіди , та й самі Том та Рута подумали що випили не закрили і звісно ж самі винні.
Аби ж то.
Ксеня міцно обійняла. І замість залишків квартири залишила свій дім. "Може так пробачить?" Я тобі не пробачу. Я собі не пробачу.
Скільки ж ми забуваємо?
О Господи.
Ксеня б майже в церкві ночувала якби не Томаш. І вона плакала більше за них. Вони дивуються, а я ? Я пишу це після істерики.
Янгольське завдання. Такого не було ніколи. Я, те що я пам'ятаю про себе. Але я тепер пам'ятаю що гіршої особи ніж я нема.
Молись. Помолюся, але про що і до кого якщо воно сталось сто з гаком років тому. Це вже не має сенсу. Навіть їй не має сенсу. Ні на похоронах ревіти. Ні у церкві сльозу пускати. А горілка робить чи не гірше.
Підозріло їй і в хаті постійно сидіти і забагато і взагалі не говорити. З Рутою після цього навіть й не говорили.
Якуб розповів про свого брата, тата Тома.
І що в для мене то й для Ксені він все більше обростав людськими рисами.

Що далі буде , чи матиме це сенс ? І чи ця подія те що Янголи шукають ? Певне що ні, та що їм потрібно?